ЛІ́ВШИЦЬ Яків Давидович (10(23). 09. 1907, Київ — 27. 02. 1984, там само) — фахівець у галузі будівельної механіки. Доктор технічних наук (1955), професор (1956). Заслужений діяч науки УРСР (1977). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1930). Працював у Київ. ін­ституті цивіл. авіації (1934–44); Куйбишев. авіац. ін­ституті (нині Самара, РФ, 1943–44); у 1945–55 — доцент кафедри буд. механіки, від 1955 — завідувач кафедри буд. кон­струкцій і мостів Київ. автомоб.-дорож. ін­ституту. Наукові дослідже­н­ня: нелінійна теорія пружності, буд. механіка залізобетону. Роз­робив методику роз­рахунку гнуч. пластин. Сформулював у заг. ви­гляді граничні умови і роз­робив ефектив. ітерацій. метод роз­вʼяза­н­ня систем неліній. алгебрич. рівнянь. За­пропонував інж. метод роз­рахунку залізобетон. плит із урахува­н­ням довготривалих процесів повзучості та усадки бетону.