Лікарські рослини України

ЛІ́КАРСЬКІ РОСЛИ́НИ УКРАЇ́НИ – судинні рослини України, які містять біологічно активні речовини і можуть бути використані в медицині. До Л. р. У. належать 2219 видів. Серед них бл. 10 % (244) складають культивовані та інтродуковані види, решта – ди­корослі. З групи культивованих та інтродукованих лікар. рослин 32 види належать до сільськогосподарських культур, 29 – до фруктово-ягідних, понад 150 видів вирощують як лікарську сировину у спеціалізованих господарствах, ін. – інтродуковані у ботанічних садах та парках. Частину інтродукованих видів застосовують в озелененні та захисних насадженнях, зокрема широкогілочник східний (Platycladus orientalis), платан східний (Platanus orientalis), горіх маньчжурський (Juglans mandshurica), секуринегу напівкущову (Securinega suffruti­co­sa), гледичію колючу (Gleditsia triacanthos), софору японську (So­phora japonica).

Значну кількість лікар. рослин вирощують у спеціалізованих та присадибних господарствах. Серед загальної кількості дикорослих лікар. рослин (1975 видів) лише 486 видів мають ресурсну цінність, тобто формують ресурсо­значущі масиви на великих пло­щах (більше 1 га) чи мають значне поширення в Україні, хоча ресурсні масиви формують рід­ко. До них належать середовищеутворювал. види (види родів сосна (Pinus), дуб (Quercus), брус­ниця, чорниця, буяхи (Vac­cinium) тощо) та сировинно цінні види, які відіграють роль домінант певного ярусу чи інгредієнтів рослин. угруповань (крушина ламка – Frangula al­nus, бузина чорна – Sambuсus nigra, шипшина – Rosa spp., звіробій звичайний – Hypericum perforatum, підбіл звичайний – Tussilago farfara тощо). Вони мають значне поширення й великі запаси у межах України. Cеред них є лікар. рослини, ресурси яких достатні для задоволення наявного попиту на сировину. Однак нині їхня кількість зменшується, тому обсяги використання підлягають жорст­кому регламентуванню. Серед таких рослин – конвалія травнева (Convallaria majalis), багно звичайне (Ledum palustre), брус­ниця (Vaccinium vitis-idaea).

Ресурси 1489-ти видів Л. р. У. мінімальні або відсутні. З них 202 види занесено до Червоної кни­ги України (2009; до попереднього видання занесено 170 видів лікар. рослин), 70 є регіонально рідкісними. Деякі з останніх перебувають під регіон. охороною в усіх областях (анемона лісова – Anemone sylvestris, звіробій слан­кий – Hypericum humifusum, си­нюха блакитна – Polemonium caeruleum). Види конвалія трав­нева, багно звичайне, вільха сіра (Alnus іnсаnа) в низці областей занесено до регіонально рідкісних, а в деяких – до сировин­но цінних. 1217 видів дикорослих лікар. рослин мають обмежені ресурси, причому понад 50 % із них значно поширені, однак зростають розсіяно чи спорадично, і їхні популяції не мають сировин. значущості навіть в умовах відсутності впливу деструктив. чинників на біотопи.

До таких належать кукіль звичайний (Agrostemma githago), ал­­тея лікарська (Althaea officinalis), сокирки Аякса (Сonsolida ajacis), чорнушка польова (Nigella arven­sis), жовтець золотистий (Ranun­cu­lus auricomus), жовтець вогнистий (Ranunculus flammula), рутвиця орликолиста (Thalic­trum aquilegifolium), барбарис звичайний (Berberis vulgaris), мачок рогатий (Glaucium cornicu­latum), рутка лікарська (Fumaria officinalis), лещиця гостролиста (Gypsophila acutifolia), куколиця біла (Melandrium album), сміл­ка зеленкувата (Silene chlo­ran­tha), грушанка середня (Pyrola media), переступень білий (Bryo­nia alba), чебрець Маршал­ла (Thymus marschallianus) та ін. На всій чи майже всій тер. Украї­ни поширені лише 169 видів ди­­корослих лікар. рослин, більшість із яких належить до синантроп. флори (види родів лопух (Arc­tium), полин (Artemisia), лутига (Аtriplex), будяк (Carduus), осот (Cirsium), лобода (Chenopo­dium), а також волошка синя (Сentau­rea cyanus), чистотіл великий (Che­lidonium majus), болиголов плямистий (Conium maculatum), цикорій дикий (Cichorium intybus) тощо). Вони розподілені нерівномірно: більшість відсутні чи зрідка трапляються у високогір. р-нах Карпат та Полиновому Сте­пу.

Найбільшу видову різноманітність лікар. рослин виявлено в лісостеповій зоні (1337 видів). Се­ред них частка видів, основні ресурси яких зосереджені в межах цієї зони, становить менше 1 % (деревій щетинистий – Achillea setacea, ваточник сирійський – Asclepias syriaca, суниці зелені – Fragaria viridis, жостір проносний – Rhamnus catharticus, чебрець Маршалла). Більшість із сировин. видів є ресурсозначущими також у сусідніх зонах: га­дючник в’язолистий (Filipendula ulmaria), звіробій звичайний, ма­теринка звичайна (Origanum vul­gare), шипшина собача (Rosa canina), чебрець блошиний (Thy­mus pulegioides) тощо.

Друге міс­це за різноманіттям лікар. рослин займає Полісся, де зростає 965 видів, зокрема 62 сировинно цінні. Тут зосереджені основні ресурси багна звичайного, журав­лини болотної (Oxycoccus palus­tris), чебрецю повзучого (Thymus serpyllum), лепехи звичайної (Aco­rus calamus), берези повислої або бородавчастої (Вetula pendula), вересу звичайного (Calluna vul­garis), конвалії звичайної, щитника чоловічого (Dryopteris filix-mas), крушини ламкої, цмину піс­кового (Helichrysum arenarium), сухоцвіту багнового (Gnapha­li­um uliginosum), ялівцю звичайного (Juniperus communis), брусниці звичайної, чорниці (Vaccinium myr­tillus), лохини, буяхів (Vaccinium uliginоsum).

Одним із найцінніших екологічно чистих сировин. регіонів України є Карпати. У гірських районах зростає 741 вид лікар. рослин. У значних обсягах тут заготовляють сировину 40-а дикорослих видів. Більше різноманіття лікар. рослин виявлено на Прикарпатті та Закарпатті (відповідно, 847 та 812 видів). Серед видів, основні сировинні ресурси яких зосереджені в Карпатах та прилеглих регіонах, – астранція велика (Astrantia major), ялиця біла (Abies alba), аконіт молдавський (Аconitum moldavi­cum), арніка гірська (Arnica mon­tana), арункус дводомний, звичайний (Aruncus dioicus), відкас­ник безстебловий (Carlina acau­lis), волошка фригійська вкоро­чена (Сentaurea phrygia), пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale), глід колючий (Сrataegus oxycan­tha), звіробій плямистий (Hyperi­cum maculatum), щавель альпійський (Rumex alpinus), живокіст серцеподібний (Symphytum cordatum), чебрець чергововолосистий (Thymus alternans), че­ме­риця біла (Veratrum album).

У степовій зоні України виявлено 896 видів лікар. рослин, однак ресурсний потенціал більшості з них обмежений через високий рівень господарської освоєності території. Серед 23-х сировин. видів тут зосереджені осн. ресурси чебрецю двовидного (Thymus di­­morphus), ромашки лікарської (Matricaria recutita), звіробою стрункого (Hypericum elegans), кринітарії волохатої (Crinitaria villosa), а також видів родів глід та шипшина. У Приазов’ї зосереджені основні локалітети солодки голої (Glycyrrhiza glabra), однак ресурсне значення вона не має і занесена до останнього видання Червоної книги України.

У лісостеп. р-нах та Степу (аж до передгір. р-нів Криму) спорадично поширений горицвіт весняний (Adonis vernalis), його ресурси обмежені, і він також за­­несений до остан. вид. Червоної книги України. Велике різноманіття лі­кар. рослин характерне для передгір. та гір. р-нів Криму. Тут зростає 938 видів лікар. рослин, з них 243 види, які не трапляються в ін. регіонах України. Найбільшу сировинну значущість тут мають глід, шипшина, чебрець Калльє (Thymus cal­lieri), материнка звичайна, м’ята дов­голиста (Mentha longifolia), звіробій звичайний; у Приазов’ї – ромашка лікарська.

Офіц. медицина України використовує бл. 200 видів судин. рослин. У Державній фармакопеї України наявна інформація про сировину чи продукти її перероблення 124-х видів лікар. рослин, з них 25 видів – дикорослі, 22 – дикорослі й культивовані (трапляються у природ. угрупованнях, вирощують з метою одержання сировини або завозять сировину з ін. держав), 20 – наявні в Україні лише в куль­турі. До Держ. фармакопеї Украї­ни також занесено 57 видів лікар. рослин, сировину яких завозять в Україну з ін. держав. У Держ. реєстрі лікар. засобів України за останні 5 р. зафіксовано бл. 1 тис. фітопрепаратів, виготовлених із сировини лікар. рослин чи з використанням біологічно актив. сполук рослин. походження. З них 533 препарати вітчизн. виробництва, 460 – імпортовані. До складу цих пре­паратів входять сировина чи ді­­ючі речовини з сировини майже 130-ти видів лікар. рослин. Серед них понад 70 видів є дикорослими в Україні, хоча частину з них вирощують на сировину або імпортують для забезпечен­ня підвищеного попиту.

Серед дикорослих Л. р. У. для виробництва фітопрепаратів найбільшим попитом користується сировина валеріани лікарської (входить до складу 35-ти препаратів). Оскільки в Україні вона має обмежені природні ресурси, низка госп-в вирощує її на сировину. До лікар. рослин, що мають значні ресурси в Украї­ні, належать глід (входить до складу 26-ти препаратів), кропива собача п’ятилопатева (Leonu­rus villosus; 22), звіробій звичайний (19), бузина чорна, деревій зви­чай­ний (Achillea millefolium) та шипшина (по 16), хвощ польовий (Equisetum arvense; 14), кропива дводомна (Urtica dioica; 12), подорожник великий (Plantago major; 11). Для виробництва фітопрепаратів також широко використовують культивовану сировину хмелю (Humulus; 20 фітопрепаратів) та солодки голої (17). Оскільки солодка гола занесена до Червоної книги України, попит на її сировину задовольняють переважно за рахунок імпорту з країн Серед. Азії.

Культивовану та імпортовану сировину застосовують також для виробництва фітопрепаратів (14) з рідкісного виду – беладонни звичайної (Atropa belladonna). Сировину лепехи звичайної використовують в Україні лише з природ. середовища (для виго­товлення 14-ти фітопрепаратів: «Фітодент», «Бронхофіт», «Імуно­фіт», бальзам «Вігор», «Вікаїр», «Аллотон» та ін.), оскільки створити умови для її культивування складно. Ресурси лепехи звичайної скорочуються через осу­шення заплав річок у рівнинних по­ліських та лісостепових районах України, тому в більшості областей заго­тівлю її кореневищ заборонено.

Існує необхідність пошуку альтернатив. джерел сировини. На фармацевт. ринку України зареєстровано по 7–9 фітопрепаратів, до складу яких входять сировина або діючі речовини з буркуну лікарського (Melilotus officinalis), материнки звичайної, перстачу прямостоячого (Poten­tilla erecta), полину гіркого (Arte­misia absinthium), софори японської, споришу (Polygonum avi­culare), чебрецю повзучого та чистотілу великого. Це перспек­тивні сировинні види, які мають значні природні ресурси в Украї­ні. До видів лікар. рослин, які мають знач. ресурс. потенціал, але їхня сировина користується невеликим попитом, належать: грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris; 4 фітопрепарати), дуб звичайний (Quercus robur; 4), зо­­лотарник канадський (Solidago canadensis; 4), конвалія (5), кру­шина ламка (5), кульбаба лікарсь­ка (Taraxacum officinale; 6), підбіл звичайний (4), чорниця (3) та ін.

На фармацевтичному ринку Украї­ни з’являються нові фітопрепарати з лікар. рослин, сировину яких раніше не використовували чи використовували обмежено в офіційній медицині, зокрема «Протефлазид», «Флавозид», «Іму­нофлазид» з умістом актив. сполук щучки дернистої (Des­champsia caespitosa) та куничника наземного (Calamagrostis epigejos); «Трібестан» з якірців сланких (Trіbulus terrеstris) тощо. Для виробництва деяких фітопрепаратів використовують си­ровину виключно культивованих рослин, а саме листки м’яти пер­цевої (Mentha piperita), суцвіття нагідок лікарських (Сalendula officinalis), корені петрушки кучерявої (Petroselinum crispum), свіжі корені селери (Apium gra­veo­lens), плоди розторопші (Si­­lybum marianum) та ін. У мінімальних кількостях застосовують сировину багатьох лікар. рослин для виробництва гомеопатичних засобів: арні­ки гірської, барбарису, болиголова плямистого, пізньоцвіту осін­нього, переступня білого, ако­ніту (Aconitum spp.) та родо­дендронів (Rhododendron spp.).

Одним із провід. виробників лікар. трав є підприємство «Укрліктра­ви». Перероблення лікар. рослин. сировини та виробництво фітопрепаратів зосереджені переважно в Києві («Київмедпрепарат», Борщагів. хім.-фармацевт. завод, Київ. вітамін. завод, «Фармак», Екс­перим. завод мед. препаратів Інституту біоорган. хімії та нафтохімії НАНУ, «Екофарм» та ін.), Київ. обл. («Біо­фарма», Біла Церква; «Астрафарм», Вишневе; «Агрофарм», Ірпінь та ін.), Харкові (Дослід. завод Держ. наук. центру лікар. засобів і мед. продукції, Фармацевт. компанія «Здоров’я», «Стома», Хім.-фармацевт. завод «Червона зірка», «Лекхім-Харків» та ін.), Луганську (Луган. обл. «Фармація» та ін.) та Житомирі (Фармацевт. ф-ка, «Ліктрави» та ін.). Важливими центрами виробництва фітофармацевт. продук­ції також є «Галичфарм» (Львів), Фармацевт. ф-ка «Віола» (Запо­ріжжя), «Лубнифарм», Нац. гомеопат. спілка (обидва – Лубни Полтав. обл.), «Сумифітофармація», «Біолік» (Ладижин Вінн. обл.), «Фітолік» (Івано-Франківськ), «Тернофарм» (Тернопіль), «Ліки Кіровоградщини» (Кірово­град), «Сарепта» (Донецьк), «Фі­­тофарм» (Артемівськ Донец. обл.), «Аветра» (Ужгород), «Вітаміни» (Умань Черкас. обл.) та ін. Вивченням лікар. рослин займаються Інститут ботаніки НАНУ (Київ), Дослідна станція лікар. рослин Інституту агроекології і природокористування НААНУ (с. Бе­­резоточа Лубен. р-ну) та ін.

Літ.: Medicinal plant resources in Ukrai­ne. Melbourne, 2000; Мінарченко В. М., Тимченко І. А. Атлас лікарських рослин України. К., 2002; Мінарченко В. М. Лікарські судинні рослини України (медичне та ресурсне значення). К., 2005; Мінарченко В. М., Махиня Л. М., Середа П. І. Медична ботаніка: Підруч. К., 2009; Мінарченко В. М. Ресурсознавство. Лікарські рослини: Навч. посіб. К., 2014.

В. М. Мінарченко

Рекомендована література

1. Medicinal plant resources in Ukrai­ne. Melbourne, 2000;
   Google Scholar Internet
2. Мінарченко В. М., Тимченко І. А. Атлас лікарських рослин України. К., 2002;
   Google Scholar Internet
3. Мінарченко В. М. Лікарські судинні рослини України (медичне та ресурсне значення). К., 2005;
   Google Scholar Internet
4. Мінарченко В. М., Махиня Л. М., Середа П. І. Медична ботаніка: Підруч. К., 2009;
   Google Scholar Internet
5. Мінарченко В. М. Ресурсознавство. Лікарські рослини: Навч. посіб. К., 2014.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

завантажити статтю