ЛІЛІЄНФЕ́ЛЬД Юліус-Едґар (Lilienfeld Julius Edgar; 18. 04. 1882, Львів — 28. 08. 1963, м. Шарлот­та-Амалія, Аме­ри­канські Вірґінські Острови) — фізик-екс­периментатор. Навч. в Університеті Фрідріха-Вільгельма у Берліні (1900–04). Від 1905 пра­цював у Ін­ституті фізики Ляйпциз. університету (Німеч­чина). У цьому ж році отримав ступ. д-ра філософії (захистив дис. на тему «Чутливий метод кількісного спектрального аналізу газових сумішей»). Від 1916 — проф. У подальшому в Ляйпцизі його наук. інтереси були повʼязані з дослідж. електрич. роз­рядів між метал. електродами у вакуумі. 1926 пере­­­їхав у США, де обійняв посаду дир. Ерґон. дослідн. лабораторій у м. Малден (шт. Мас­сачусетс). 1934 отримав амер. громадянство. Наук.-практич. доробок в амер. період його діяльності: дослідж. транзистор. структур метал–оксид–напів­провід­ник, роз­робле­н­ня високо­вакуум. мініатюризов. рентґенів. трубок і технології виготовле­н­ня електролітич. конденсаторів. За період наук. діяльності отримав 60 патентів. Активно спілкувався з видат. ученими свого часу. Спів­працював з винахідником і виробником страто­статів Ф. Цеп­пеліном, листувався з А. Айн­штайном. 1988 Амер. фіз. товариством засн. премію ім. Л. Автор і спів­­автор низки наук. праць, зокре­ма «Distribution of conductivity wi­thin dielectric films on alumi­ni­um» («J. Electrochemical Sot.», 1953, vol. 100, № 5).