Лімнологія
ЛІМНОЛО́ГІЯ (від грец. λίμνη — озеро та логія) — розділ гідрології, що вивчає водні об’єкти суходолу з уповільненим водообміном (озера, водосховища, ставки), весь комплекс фізичних, хімічних і біологічних процесів, що відбуваються в них. Ін. назва — озерознавство. Наук. основи Л. закладені наприкінці 19 ст. у працях швейцар. ученого Ф.-А. Фореля по Женев. озеру. 1901 він створив перший лімнол. посібник. У Л. використовують методи гідрології, гідрофізики, гідрохімії, гідробіології, геоморфології та ін. Первин. даними слугують матеріали спостережень на озер. станціях, постах, гідрометобсерваторіях, експедиц. досліджень, аерофотознімання, результати фіз. і матем. моделювання процесів, що протікають у водоймах. Л. вивчає будову та розвиток котловин і берегів водойм, донні відклади, фіз. властивості та хім. склад води, особливості вод. режиму (рівень води, вод. баланс), терміч. режим, льодові явища, тварин. і рослин. світ. Остан. часом для позначення науки про водойми більш вживаним стає термін «озерознавство». Під власне Л. частіше розуміють вивчення біол. особливостей водойм. У зв’язку зі зростанням забруднення вод і розвитком процесів евтрофікації водойм все більш актуальними стають дослідж. впливу на водойми діяльності людини, пошук шляхів їхнього рац. використання та охорони. В Україні комплексні лімнол. дослідж. каскаду дніпров. водосховищ, Придунай. і Шацьких озер, лиман. озер Причорномор’я тривалий час проводять учені Інституту гідробіології НАНУ (Київ), а також Київ. університету, Сх.-європ. університету (Луцьк), Одес. екол. університету.
Рекомендована література
- Богословский Б. Б. Озероведение. Москва, 1960;
- Китаев С. П. Основы лимнологии для гидробиологов и ихтиологов. Петрозаводск, 2007;
- Загальна гідрологія. К., 2008.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
