Лісовий кодекс України

ЛІСОВИ́Й КО́ДЕКС УКРАЇ́НИ  — законодавчий акт, який регулює правові відносини на території України з метою забезпечення підвищення продуктивності, посилення корисних властивостей, охорони та відтворен­ня лісів, задоволення потреб су­спільства та населення в деревині, технічній і лікарській сировині, кормових, харчових продуктах лісу. Л. к. У. затв. 1994 (зі змінами та доповненнями — 2006). Містить 8 розділів («Загальні по­ложення», «Права на ліси», «Дер­жавне регулювання та управління у сфері лісових відносин», «Організація лісового господар­ства», «Ведення лісового господарства», «Вирішення спорів у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства», «Між­народні відносини», «Прикінцеві положення»), 23 глави, 110 статей.

У 1-му розділі визначено поняття лісу та ліс. ресурсів, склад ліс. фонду. У 2-му розділі зазначено, що ліси можуть перебувати в держ., комунал. та приват. власності, окреслено права та обов’язки громадян і юрид. осіб, які мають у приват. власності ліси, порядок набуття та припинення права приват. власності на ліси, права користування лісами, права та обов’язки постій. і тимчас. лісокористувачів. 3-й розділ містить інформацію про завдання держ. регулювання та упр. у сфері ліс. відносин, повноваження держ. ор­ганів у ліс. госп-ві та ліс. відносинах. 4-й розділ визначає завдан­ня та зміст організації ліс. господарства, нормат.-правові акти з його ведення, особливості поділу лісів за екол. і соц.-екон. значенням, встановлення віку стиглості деревостанів та норм використання ліс. ресурсів (розрахунк. лісосіка), поняття та зміст лісовпорядкування, основи створення держ. ліс. кадастру та ведення обліку лісів, порядок моніторингу лісів і ліс. сертифікації, зміни цільового призначення земел. ліс. ділянок. У 5-му розділі сформульовано осн. вимоги до ведення ліс. господарства; обґрунтовано види використання ліс. ресурсів — заг. та спец. (заготівля деревини, другоряд. ліс. матеріалів, побічні ліс. користування, використання корис. властивостей лісів для культурно-оздоров., рекреац., спорт., туристич. і освіт.-вихов. цілей, потреб мислив. господарства, проведення н.-д. робіт тощо), які здійснюють за спец. дозволом; визначено мету та шляхи відтворення лісів (лісовідновлення і лісорозведення), заходи з підвищення продуктивності лісів, поліпшення якіс. складу та збереження біорізноманіття в них, охорони й захисту лісів, організації контролю за охороною, захистом, використанням і відтворенням лісів та фінансування цих заходів, а також характер екон. стимулювання розширеного відтворення лісів; зазначено, що особливості охо­рони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповід. фонду та оборони, на земел. ділянках зон відчуження та обов’язк. відселення, котрі зазнали радіоактив. забруднення, визначають відповідні закони, Л. к. У. та ін. законодавчі акти. 6-й розділ висвітлює порядок вирішення спорів щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів, відповідальність за порушення ліс. законодавства. 7-й розділ визначає порядок застосування вимог міжнар. договорів; 8-й розділ — порядок застосування нормат.-правових актів Кодексу.

С. І. Миклуш

завантажити статтю