Лісовий кодекс України

ЛІСОВИ́Й КО́ДЕКС УКРАЇ́НИ — законодавчий акт, який регулює правові від­носини на території України з метою забезпече­н­ня під­вище­н­ня продуктивності, посиле­н­ня корисних властивостей, охорони та від­творен­ня лісів, задоволе­н­ня потреб су­­спільства та населе­н­ня в деревині, технічній і лікарській сировині, кормових, харчових продуктах лісу. Л. к. У. затв. 1994 (зі змінами та доповне­н­нями — 2006). Містить 8 роз­ділів («Загальні по­ложе­н­ня», «Права на ліси», «Дер­жавне регулюва­н­ня та управлі­н­ня у сфері лісових від­носин», «Організація лісового господар­ства», «Веде­н­ня лісового господарства», «Виріше­н­ня спорів у сфері охорони, захисту, викори­ста­н­ня та від­творе­н­ня лісів, від­повід­альність за поруше­н­ня лісового законодавства», «Між­­народні від­носини», «Прикінцеві положе­н­ня»), 23 глави, 110 статей.

У 1-му роз­ділі ви­значено поня­т­тя лісу та ліс. ресурсів, склад ліс. фонду. У 2-му роз­ділі за­значено, що ліси можуть пере­бувати в держ., комунал. та приват. власності, окреслено права та обовʼязки громадян і юрид. осіб, які мають у приват. власності ліси, порядок набу­т­тя та припине­н­ня права приват. власності на ліси, права користува­н­ня лісами, права та обовʼязки по­стій. і тимчас. лісокористувачів. 3-й роз­діл містить інформацію про зав­да­н­ня держ. регулюва­н­ня та упр. у сфері ліс. від­носин, повноваже­н­ня держ. ор­ганів у ліс. госп-ві та ліс. від­носинах. 4-й роз­діл ви­значає зав­дан­ня та зміст організації ліс. господарства, нормат.-правові акти з його веде­н­ня, особливості поділу лісів за екол. і соц.-екон. значе­н­ням, встановле­н­ня віку стиглості дерево­станів та норм викори­ста­н­ня ліс. ресурсів (роз­рахунк. лісосіка), поня­т­тя та зміст лісовпорядкування, основи створе­н­ня держ. ліс. кадастру та веде­н­ня обліку лісів, порядок моніторингу лісів і ліс. сертифікації, зміни цільового при­значе­н­ня земел. ліс. ділянок. У 5-му роз­ділі сформульовано осн. вимоги до веде­н­ня ліс. господарства; об­ґрунтовано види викори­ста­н­ня ліс. ресурсів — заг. та спец. (заготівля деревини, другоряд. ліс. матеріалів, побічні ліс. користува­н­ня, викори­ста­н­ня корис. властивостей лісів для культурно-оздоров., рекреац., спорт., туристич. і освіт.-вихов. цілей, потреб мислив. господарства, проведе­н­ня н.-д. робіт тощо), які здійснюють за спец. до­зволом; ви­значено мету та шляхи від­творе­н­ня лісів (лісовід­новле­н­ня і лісорозведення), заходи з під­вище­н­ня продуктивності лісів, поліпше­н­ня якіс. складу та збереже­н­ня біо­різномані­т­тя в них, охорони й захисту лісів, організації контролю за охороною, захистом, викори­ста­н­ням і від­творе­н­ням лісів та фінансува­н­ня цих заходів, а також характер екон. стимулюва­н­ня роз­ширеного від­творе­н­ня лісів; за­значено, що особливості охо­рони, захисту, викори­ста­н­ня та від­творе­н­ня лісів на землях природно-заповід. фонду та оборони, на земел. ділянках зон від­чуже­н­ня та обовʼязк. від­селе­н­ня, котрі за­знали радіо­актив. за­брудне­н­ня, ви­значають від­повід­ні закони, Л. к. У. та ін. законодавчі акти. 6-й роз­діл висвітлює порядок виріше­н­ня спорів щодо охорони, захисту, викори­ста­н­ня та від­творе­н­ня лісів, від­повід­альність за поруше­н­ня ліс. законодавства. 7-й роз­діл ви­значає порядок за­стосува­н­ня вимог між­нар. договорів; 8-й роз­діл — порядок за­стосува­н­ня нормат.-правових актів Кодексу.

Завантажити статтю