ЛІСО́ВСЬКИЙ Роберт Антонович (17(29). 12. 1893, с. Камʼянське Катерино­слав. губ., нині місто Дні­проп. обл. — 28. 12. 1982, Женева) — графік, живописець, громадський діяч, педагог. Чоловік С. Лукіянович-Туркевич, батько З. Лісовської-Нижанківської, дід Л.-А. Нижан­ківської-Кукс. Член Асоц. неза­­леж. укр. митців (1931–39). Навч. у Миргород. худож.-пром. школі (нині Полтав. обл., 1906–08; викл. О. Сластьон), рисув. школі М. Мурашка (1908–14; кл. А. Крю­гер-Прахової) та Укр. АМ (1917–21; викл. М. Бойчук, Г. Нарбут) у Києві, закін. Берлін. АМ (1929). Захоплювався музикою, спів­ав (баритон). Деякий час навч. спі­ву у Київ. муз.-драм. ін­ституті (кл. О. Мурав­йової). Учасник худож. ви­ставок від 1914. Працював над декораціями до ви­стави «Ромео і Джульєт­та» В. Шек­спіра для «Молодого театру» Леся Кур­баса (1919). Від­відав 1920 Варшаву. Повернувся до Львова, де 1922 став засн. і скарбником Гуртка діячів укр. мистецтва, викл. рисунку Укр. учител. дівочої семінарії. Від 1928 — у Берліні. 1929–45 — у Празі: проф. графіки та приклад. мистецтва Укр. студії пластич. мистецтва. Спів­працював із праз. та львів. видавництвами; був активістом Укр. товариства прихильників книги. Від 1947 — у Лондоні. Очолив Союз українців у Великій Британії. Від 1976 — у Швейцарії. В обкладинках зб. «Со­няшні кларнети» (Берлін; К., 1922) П. Тичини, ж. «Само­стійна думка», «Пробоєм», «Ви­звольний шлях», «За єд­ність на­ції» продовжував традиції Г. Нар­бута. Автор обкладинок до кн. «Над полем прокля­т­тя ридає любов» (К., 1918), «Дванадцять» О. Блока, «Ніч коха­н­ня» В. Бобинського, «Крехівська архітектура» (усі — Львів, 1923), «Високодумний лицар Дон Кіхот із Ламанчі» (Л., К., 1924), «Твори» Г. Чу­принки (1926), «Малий спів­аник Карпатської Січі» (1939), «Вежі» О. Ольжича (1940), «Вересень» І. Ірлявського, «Історія української літератури» Д. Чижевського, «Емаль» М. Чирського (усі — 1941; усі — Прага), серій. обкладинки «Театральна бібліо­тека» львів. видавництва «Русалка», ж. «Зиз», «Маски», «Світ дитини», «Молоде життя», «Пробоєм» (1940), календарів; порт­ретів («Гуцул», 1926; «П. Холодний»; кін. 1930-х рр.; «Є. Коновалець», 1941); проектів над­гробків О. Ба­­сараб (1925), Є. Коновальцю (1938), В. Щербаківському (1959); акварелей («Куточок у кляшторі», «Стара гуцульська церква», обидві — 1920-і рр.; «Соняшники вве­чері», 1923; «Пі­вонії», 1924; «Айстри», 1925; «Церква в с. Свалява Бистра», 1934; «Сад троянд», 1946; «Олеандри», 1971), ви­­давн. і пошт. марок, екслібрисів (І. Липи, В. Смовича, О. Воропая, В. Вирсти), шрифтів, емблем (напр., авіафірми «Lufthansa», 1928), печаток, фірм. знаків, за­прошень, афіш, ескізів килимів. Виконав оригін. варіант три­зуба для пласту та рисунки уніформ для воїнів Карпат. Січі. Брав участь в організації ви­ставок укр. графіки у Берліні (1933) та Римі (1938). Написав спогади і дослідж. про Г. Нарбута («Книголюб», 1930, кн. 3), П. Холодного (Прага, 1932), роз­відку «Та­­рас Шевченко як маляр» («Пробоєм», 1941, № 3). Серед учнів — Г. Мазепа.