Лозинський Євген
ЛОЗИ́НСЬКИЙ Євген (18. 05. 1909, м. Тисмениця, нині Івано-Фр. обл. — 17. 12. 1977, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — громадсько-політичний діяч. Батько Л. Лозинської-Кий і А. Лозинського. Магістр права (1935). Навч. в укр. гімназії у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ) і Яґеллон. університеті у Кракові. Працював пом. адвоката у м-ку Гусятин (нині смт Терноп. обл.) та Станіславі. Член т-в «Пласт», «Просвіта», «Рідна школа». Брав участь у нелегал. діяльності ОУН, за що неодноразово був заарешт. польс. владою. 1940 підтримав С. Бандеру й очолювану ним ОУН(б). У вересні 1941 заарешт. ґестапо, утримувався у тюрмах у Львові та Кракові, концтаборах Аушвіц, Маутгаузен, Мельк, Ебензее. Після звільнення у квітні 1945 — чл. Закордон. частин ОУН в Німеччині. 1951 емігрував до США, мешкав у Нью-Йорку. Працював на виробництві, згодом відкрив власну крамницю «Карпати», очолював товариство «Самопоміч». Продовжував громад.-політ. діяльність: входив до Проводу укр. націоналістів-революціонерів, тривалий час очолював гол. управу Організації оборони чотирьох свобід України, Товариство бувших політ. в’язнів, був чл. екзекутиви УККА. 1964 на 4-му Великому зборі ОУН обраний заступник голови її Гол. суду. Провадив роботу зі створення Світ. укр. визв. фронту (розпочав діяльність 1973). Автор числен. публікацій у діаспор. періодиці, насамперед вид. ОУН.
Рекомендована література
- Св. п. Евген Лозинський // Вісн. Організації оборони чотирьох свобід України. 1978. Ч. 1;
- Гриневич Я. Пам’яті Евгена Лозинського // Свобода. 1978, 21 берез.
Завантажити статтю
Людина 
