Лозова Вікторія Іванівна
ЛОЗОВА́ Вікторія Іванівна (10. 06. 1933, Харків — 08. 08. 2000, там само) — піаністка, педагог. Доц. (1997). Закін. Харків. консерваторію (1955; кл. А. Лунца), де відтоді й працювала (згодом інститут мистецтв): 1958–63 — асист., 1963–2000 — викладач, доцент кафедри спец. фортепіано, водночас була солісткою тріо (разом з І. Гайдою — віолончель та Г. Куперманом — скрипка). Від 1955 виступала також із сольними концертами в Харкові, Полтаві, Києві, Кіровограді. У репертуарі — твори укр. композиторів, а також М. Глінки, А. Аренського, Й.-С. Баха, Ф. Шуберта, Ф. Шопена, Ф. Ліста, Ф. Мендельсона. Серед учнів — Н. Інюточкіна, Л. Кучер, І. Черничко, В. Шукайло.
Рекомендована література
- Галкін В. Завжди в строю // Веч. Харків. 1993, 19 жовт.;
- Шаповалова Л. Я — ваш последний романтик // Время. 2000, 14 сен.;
- Кононова О. Спадкоємність поколінь: кафедра спеціального фортепіано // Харків. університет мистецтв: Кн. нарисів Pro Domo Mea. Х., 2007;
- Шаповалова Л. Виктория Лозовая играет Вагнера: к проблеме исполнительского стиля // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: Зб. наук. пр. Х., 2008. Вип. 24.