Локачі

ЛОКАЧІ́ – селище міського типу Волинської області, райцентр. Знаходиться на правому березі р. Луга (притока Західного Бугу) та її притоці Луга-Свинорийка (створ. ставок пл. водного дзеркала 10 га, використовується як зона відпочинку; побл. Л. у неї впадає Війниця, яка за 10 км бере початок побл. однойм. села), за 56 км від обл. центру та за 26 км від залізнич. ст. Іваничі. Пл. 6,83 км². За переписом 2001, насел. становило 4101 особа (складає 99,6 % до 1989), станом на січень 2015 – 3887 осіб (переважно українці). Тут виявлено залишки городища давньорус. часів, знайдено бронз. римську монету Марка Аврелія (161–180). Уперше згадується у писем. джерелах 1508. У різний час Л. належали князям Глинським, Четвертинським, Чорторийським, Санґушкам, Острозьким, Потоцьким, Пронським, шляхет. родині Вільгів. Чорторийські побл. с. Козлів, навпроти Л. збудували замок. 1583 тут було 173, 1629 – 187 дворів. У 16–17 ст. Л. потерпали від частих татар. нападів. 1611 надано Маґдебур. право. На поч. 17 ст. у м-ку вже проводили 4 ярмарки. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1781 і 1787 у м-ку побував польс. король Станіслав ІІ Авґуст Понятовський. Після 3-го поділу Польщі 1795 Л. відійшли до складу Рос. імперії. У 19 – на поч. 20 ст. – містечко Володимир-Волин. пов. Волин. губ. 1803 відкрито парафіял. училище. 1868 діяли 2 суконні ф-ки, цегел. завод та 36 крамниць. Здавна у Л. мешкала значна євр. громада. За переписом 1897, насел. становило 2309 осіб, з них 1730 євреїв. На поч. 20 ст. щомісяця кожного 15 числа проводили одноденні ярмарки. Під час 1-ї світової війни побл. Л. проходила лінія фронту. Наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася. 1921–39 – у складі Польщі, від 1939 – УРСР. До 1939 – містечко Хорів. гміни Горохів. пов. Волин. воєводства; відтоді – смт, райцентр Волин. обл. Від 23 червня 1941 до 18 липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти розстріляли понад 3,6 тис. євреїв. До серед. 1950-х рр. у Л. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. У Л. – навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-гімназія», дитсадок, Будинок школяра; Будинок культури, 2 б-ки, муз. школа; центр. рай. лікарня; готель. Виходить рай. г. «Селянське життя». Функціонують народні колектив пісні і танцю «Любисток», хор. капела та театр. Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Пам’ятки архітектури: каплиця Преображен. церкви (18 ст.; нац. значення), Микол. церква (1912). Встановлено меморіал на честь воїнів-визволителів та воїнів-земляків, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятні знаки євреям, яких розстріляли нацисти, «Танк ІС-2». Серед видат. уродженців – вет. лікар В. Третевич, критик, прозаїк М. Малиновська, поет, прозаїк В. Штинько, музикознавець О. Коменда. У Локачин. райфінвідділі працював економіст М. Мних.

Літ.: Волынь туристская: Путеводитель. Л., 1984; Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: Краєзн. слов. – від найдавніших часів до 1914 р. Вінніпег, 1986. Т. 2; Локачі. Маленьке містечко у великій історії України: Краєзн. нарис. Лц., 2006.

О. М. Александрук

Рекомендована література

Волынь туристская: Путеводитель. Л., 1984;
Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: Краєзн. слов. – від найдавніших часів до 1914 р. Вінніпег, 1986. Т. 2;
Локачі. Маленьке містечко у великій історії України: Краєзн. нарис. Лц., 2006.