ЛО́КОТЬ Тимофій Васильович (19(31). 01. 1869, м. Борзна, нині Черніг. обл. — 25. 07. 1942, м. Земун, нині у складі Белґрада) — вчений-агроном, політичний діяч. Доктор агрономії. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1895) і Моск. с.-г. ін­ститут (1899). Працював 1896–98 пом. дир. Полтав. дослід. поля, де виконав перші дослідж. з приклад. ентомології. 1905–17 — проф. с. господарства і лісівництва Новоолександрій. с.-г. ін­ституту (Польща, від 1914 — у Харкові). Був гласним Черніг. земства, депутатом 1-ї Держ. думи від Черніг. губ., чл. Труд. групи. Після роз­пуску думи за під­писа­н­ня «Виборзької ві­дозви» засудж. до 3-х місяців увʼязне­н­ня. Згодом — монархіст і націоналіст. Засн. помірно-правої г. «Київ» (1910–11). Від 1920 — у Сербії, був проф. Белґрад. університету. Наукові дослідже­н­ня: ґрунто­знавство, природо­знавство, нар. освіта. Одним із перших роз­почав ви­вче­н­ня процесу пере­творе­н­ня білків насі­н­ня гороху, що проро­стає.