ЛОМА́ЦЬКИЙ Олесь Максимович (29. 12. 1932, м. Кошиці, нині Словач­чина) — фахівець у галузі будівництва, громадський діяч. Член УВАН (1970). З походже­н­ня українець (його батько народився на Барщині, нині Вінн. обл.). Мешкав у таборі для пере­міщ. осіб у Німеч­чині. Від 1949 — у США. Навч. у Нью-Йорк. сіті-коледжі, 1968 захистив доктор. дис. «Аналіз тонких еластично-пластичних оболонок» в Університеті Дж. Вашинґтона. Працював у різних фірмах у Нью-Йорку та Вашинґ­тоні, зокрема від 1963 — спів­роб. лаб. «Naval Ship Research and Development Center». Ви­вчав пита­н­ня посиле­н­ня міцності під­вод. човнів. Був екс­пертом з новіт. технологій у Пентаґоні (1975–95). У 1995–97 — виконав. дир. Між­нар. наук.-тех. центру (Москва), що опікувався про­блемами знище­н­ня зброї масового ураже­н­ня; 1997–99 — консультант спіл. проектів із конверсії в Україні. Секр., 1970–76 — голова управи Обʼ­єдн. українців у Вашинґтоні, провід. чл. укр. православ. парафії св. Анни у Сіл­вер-Спрінґ (шт. Меріленд, США). Член низки інж. т-в США. Надіслав барським крає­знавцям марки, випущені 1953 до 35-річчя УНР.