Ломонтит

ЛОМОНТИ́Т (за прізвищем франц. дослідника П.-Ф. Ломонта, який відкрив мінерал на рудниках Бретані у Франції) — рідкісний мінерал групи цеолітів, водний алюмосилікат кальцію каркасної будови. Вперше описаний 1805 нім. мінералогом А.-Ґ. Вер­нером, 1808 — франц. мінералогом Р.-Ж. Аюї. Формула: Ca[AlSi₂O₆]₂·4H₂O. Містить (у %): CaO — 11,9; Al₂O₃ — 21,72; SiO₂ — 51,07; H₂O — 15,31. Має моноклінну сингонію; досконалу спай­ність; форми виділення: призматичні кристали та променисті агрегати. Густина 2,2–2,3; твердість 3,0–3,75. Колір білий, жовтий, червоний або коричневий; блиск скляний до перламутрового; безбарвний; прозорий до напівпрозорого. Зустрічається у жилах і заповнює порожнини у таких вивержених по­­родах, як: граніт, діорит, діабаз, кварц. порфір і андезит. Виявлений у товщах грауваків і туфів Нової Зеландії. В Україні знайдений у Причорномор’ї, зокрема Луків.-Ратнів. р-ні Прип’ят.-Дністер. мінералог. субпровінції.

Завантажити статтю