Лончина Мелетей
ЛОНЧИ́НА Мелетій (Матей) (19. 08. 1863, с. Дернів, нині Кам’янка-Буз. р-ну Львів. обл. — 05. 11. 1933, м. Добромиль, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл.) — церковний діяч УГКЦ. Навч. у нар. школі та Львів. гімназії, де також приватно брав уроки музики й фортепіано. 1883 вступив до ЧСВВ, відбув новіціят і вивчав філософію у Добромил. Свято-Онуфр. монастирі. Богослов. студії відбув у колегії єзуїтів у Кракові. 1888 склав довічні обіти і прийняв ієрей. свячення. 1891–94 — катехит у школах; від 1896 — ігумен Жовків. монастиря; 1898–1900 — перший ігумен реформованих василіян у монастирі в м. Дрогобич (нині обидва — Львів. обл.); 1902–17 — ігумен Львів. монастиря; 1918–28 — ігумен Кристиноп. монастиря (нині м. Червоноград Львів. обл.); водночас — духов. провідник новіціату Сестер Служебниць Пресвятої Діви Марії (написав працю з історії цього чернечого згромадження) й дир. Апостол. молитви для Львів. єпархії. 1928 за станом здоров’я переведений до Добромиля. Відомий як церк. композитор і автор посібника з церк. співу, компонував реліг. пісні живою українською мовою. Особливою популярністю користувалися його твори «Не опускай нас…», «Витай, Діво», «Вседіва Марія», «Назарета любий цвіте», «В страсі і покорі».
Рекомендована література
- Назарко І. Сильветки перших василіан після Добромильської реформи // Зап. ЧСВВ. 1982. Секція 2, т. 11 (17), вип. 1–4.
Завантажити статтю
Людина 
