Лопата Павло
ЛОПА́ТА Павло (20. 03. 1945, с. Калинів Меджилабір. округу, Словаччина) — український живописець і культурний діяч у Канаді. Член Укр. спілки образотвор. мистецтв у Торонто. Навч. у відділі худож. творчості ВШ образотвор. мистецтва у Братиславі (1966–68; викл. Л. Чеміцький). Емігрував 1969 до Канади, де вивчав комерц. мистецтво у Джордж Браун коледжі (Торонто, 1971–72), живопис і рисунок — у мист. студії Онтарій. коледжу мистецтва (1986). Як куратор і адм. дир. Канад.-Укр. мист. фундації у Торонто (1991–98) організував понад 70 виставок. Створює реаліст. побут. картини на теми минулого України, зокрема про трагічні часи сталінщини і брежнівщини, твори декор. і сюрреаліст.-символіч. мистецтва, ікони, зображує лемків. церкви. Від 1977 — учасник худож. виставок у Канаді та США. Персон. (понад 30) — у Празі (1997), Оквіллі (Канада, 2012), а також у США, Україні. Публікує рец. на виставки, мистецтвозн. статті, спогади про укр. художників. Про творчість Л. знято д/ф «Іконописець» (реж. А. Заброварний). Допомає укр. музеям, ін. культур. інституціям.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Дівчина з терлицею» (1972), «Везуть на ярмарок» (1975), «Будують дорогу» (1977), «Дівчина з коромислом» (1978), «Біля криниці» (1980), «Бандуристка», «Сопілкар» (обидва — 1988), «Скрипаль» (1989; 2012), «Збір урожаю» (1989), «Чорнобильська Мадонна», «Дівчина з квіткою» (обидва — 1990), «День після Чорнобиля» (1991), «Неофіти», «Автопортрет» (обидва — 1992), «Така її доля...», «Сіяч» (обидва — 1993), «Свята Трійця», «Міраж», «Зняття з хреста» (усі — 1994), «Дерево життя» (1995), «Уніфікатор», «Всемогутній» (обидва — 1996), «Троїсті музики» (1997), «Кров Христа — не вода», «Хрещення» (обидва — 1999), «Т. Шевченко», «Св. Константин», «Св. Василій», «Дівчина зі скрипкою», «Замріяна», «Посланець», «Суддя» (усі — кін. 1990-х — поч. 2000-х рр.), «Адам і Єва» (2006), «Козак Мамай», «Зачісує волосся» (обидва — 2010), «Дівчина з прядкою» (2013), «Молода пара» (2014), «Ой чий то кінь стоїть» (2015).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
