ЛОПАТИ́НСЬКИЙ Фавст Львович (29. 05. 1899, Львів — 03. 09. 1937, Київ) — актор, режисер, сценарист, педагог. Син Лева та Філомени Лопатинських. Навч. в укр. гімназії у м. Копичинці (нині Гусятин. р-н Терноп. обл.). Змалку ви­ступав на аматор. сцені. Грав у Театрі товариства «Руська бесіда» у Львові (1914–15), трупі товариства «Терноп. театр. вечори» (1915–16), «Молодому театрі» (Київ, 1916–19), Першому театрі Укр. Рад. Респ. ім. Т. Шевченка (Київ, 1920–22). У 1922–26 — актор і реж. Мист. обʼ­єдн. «Березіль» (Київ; спів­засн., соратник Леся Курбаса; очолював 2-у екс­перим. робочу трупу). 1926–30 — реж. і сценарист Одес., 1930–37 — Київ. кінофабрик «Українфільм». Викладав на 2-річ. курсах кіноакторів при Одес. кіноін­ституті (1929–30), у Київ. ін­ституті кінемато­графії (1930–33). Зняв кінокартини: «Вася-реформатор» (у спів­­авт. з О. Довженком, Й. Роною), «Синій пакет» (обидві — 1926), «Василина» (за повістю «Бурлачка» І. Нечуя-Левицького), «По­єдинок» (обидві — 1927), «Суддя Рейтанеску (Суддя Рейтан, Двій­ник)» (1929), «Канадсь­ка комуна» (1930), «Кармелюк» (1931), «Висота № 5 (Немає та­ких фортець)» (1932), «Роман між­гірʼя (Між­гірʼя)» (за однойм. романом Івана Ле, спів­автор сце­нарію), «Ремонт будинку на ходу» (обидві — 1933). Автор сценаріїв: «Пʼятикутна зірка» (1926), «Україна», «Гандзя» (обидва — 1932), «Гнат Голий» (1937, спів­­автор сценарію; усі — не по­ставлені), ст. «Екс­пресіонізм в кіно» (1926), «Напружимо всі сили — годі кінові пасти задніх» (1930) та ін. у ж. «Кіно». 1933 заарешт. за звинуваче­н­нями у кон­тр­рев. діяльності. Разом із А. Бучмою, Д. Демуцьким, О. Дов­женком, Костем Кошевським, А. Любченком, О. Пере­гудою та ін. був чл. т. зв. українофіл. групи Одес. кінофабрики «Українфільм». Л. найкраще роз­крив актор. талант під керівництвом Леся Курбаса; амплуа — між лірич. і гострохарактер. проявами у ґротеск.-екс­центрич. обрамлен­ні. Режисер. роботи на­ближені до ігрового театру з цирк. ефектами та при­йомами комедії дель арте; їх характер. ознаками є трюки, екс­центр. номери, точність, ясність, організованість, стриманість. У кінорежисурі тяжів до екс­пресіоніст. динаміч. виражал. естетики. Після ре­пресій проти прихильників Л. Троцького, восени 1936 пере­їхав до с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну (нині Полтав обл.), де 1 червня 1937 заарешт., 3 вересня засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1962.