ЛОПУХО́ВА Світлана Олександрівна (11. 12. 1951, Київ) — живописець, графік. Дочка Олександра та Надії, сестра Наталії Лопухових, мати А. Подервʼянської. Заслужений художник України (2007). Член НСХУ (1984). Закінчила Київський художній ін­ститут (1976; викладач М. Стороженко, В. Чеканюк, Т. Яблонська). Спів­працювала 1978–2006 з видавництвами «Веселка», «Дні­про», «Гном ЛТД» (усі — Київ), «Боянич» (С.-Петербург); 2007–11 — викладач кафедри графіки Національного технічного університету України «Київський політехнічний ін­ститут»; водночас від 2009 — у Київському університеті культури і мистецтв: від 2013 — доцент кафедри живопису та рисунку. Основні галузі — станковий і монументальний живопис, станкова й книжкова графіки. Учасниця всеукраїнських, всесоюзних та зарубіжних мистецьких ви­ставок від 1975. Персональні — у Тбілісі (1987), Києві (1989, 1996, 2000–04, 2007–08), Лієнці (Австрія, 1992). Авторка вітражів, мозаїк, книжкових оформлень, реалістичних й абстрактних полотен, які від­значаються оригінальністю композицій, мажорним колоритом; порт­ретів із виразною психологічною характеристикою. Окремі роботи зберігаються у Художньому музеї України, Державному музеї образотворчих мистецтв Грузії (Тбілісі).