Лотоцький Лев Анатолійович

ЛОТО́ЦЬКИЙ Лев Антонович (псевд. — Лео Буш; 01. 01. 1850, с. Тростянець, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. — 21. 10. 1926, там само) — письменник, педагог. Батько Антона, Володимира-Богдана та Михайла Лотоцьких. Закін. Бережан. гімназію (1869). Служив у австр. війську. Учителював на Бережанщині (1873–1906, 1924–26) та у Львові (1906–24). Писав укр. та нім. мовами. Перші твори Л. опублікував під псевд. на сторінках нім. преси у 1870–80-х рр. Пізніше його поезії, новели, опо­відання, п’єси, статті («Причинок до історії перекладів українських народних пісень», 1912; «Ювілейні згадки про театр», 1914) друкували у галиц. часописах «Діло», «ЛНВ», «Молодіж», «Свобода», «Неділя», «Світ». Автор віршів «В мене в хаті дуже бідно», «Шевченко» (обидва — 1910), «Цвітка на могилу Маркіяна Шашкевича» (1911), поем «Олекса Довбуш» та «Смерть Довбуша» (обидві — 1921), оповідань із реаліст. селян. життя — «Сила помсти» (1901), «Прокіп Чінчик» (1904), «На роботу» (1908), «Дівоча гора» (1911) та ін., що увійшли до окремих зб. «Гори­цвіт» (1911) і «Сила молитви» (3-є вид., 1932), а також комедій «Два домики й одна фіртка», «Заверуха» (обидві — 1904), «Людські язики» (1923), «Закукурічені тітки» (1926; обидві отримали нагороду на конкурсі Товариства ім. І. Котляревського). Усі зазначені твори видані у Львові.

Рекомендована література

1. Будар О. Лев Лотоцький — письменник і народний вчитель // Свобода. 2010, 8 січ.;
   Google Scholar Internet
2. Мазурак Я. І. Бережанщина літературна: Біогр. довід. Бережани; Т., 2014.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю