ЛО́УРЕНС Девід-Герберт-Річард (Law­­ren­ce David Herbert Richard; 11. 09. 1885, м. Іствуд, Велика Британія — 02. 03. 1930, м. Ванс, Франція, пере­похов. у горах Нью-Мек­сико, США) — англійський письмен­ник, критик, живописець. Народився в родині майже неписьмен. шахтаря і вчительки, які справили знач. вплив на формува­н­ня його особистості. У м. Нот­тінгем (Велика Британія) закін. середню школу, навч. в Університеті (залишив через незадоволе­н­ня низьким рівнем викла­да­н­ня). Працював клерком. 1902 запале­н­ня легень спровокувало туберкульоз. Деякий час учителював. 1908 опубл. перші вір­ші. 1912–14 жив у Німеч­чині із Ф. фон Ріхтгофен, з якою після поверне­н­ня до Великої Британії взяв шлюб, що протривав до кінця життя Л.; одружившись удруге, Фріда забрала його прах до Америки. Від 1919 подорожував Європою, Австралією, Америкою. 1922–25 жив у Мексиці. Пред­ставник модернізму в англ. літ-рі. У по­значених яскравою чут­тєвістю віршах швидко еволюціонував від традиц. поезії «геор­гіанців» до «імажистів», які шукали нових засобів образності. Осн. тема творчості — гармонія людини та природи; захист від «мех. цивілізації», що поневолює і зне­особлює людину. Л. роз­ширив можливості епіч. і поет. форм, збагативши їхній зміст сміливим утвердже­н­ням прав чоловіків і жінок реалізувати закладені в них від природи можливості, пригнічені та деформов. рутиною повсякден­ності, офіц. мора­л­лю, що накладає заборони на виявле­н­ня почут­тів і пристрастей. Роман роз­глядав як засіб оновле­н­ня життя; використовував досягне­н­ня живопису для збагаче­н­ня зображал. можливостей жанру. Автор романів «The white peacock» («Білий павич», 1911), «The trespasser» («Порушник кордонів», 1912), «Sons and lovers» («Сини й коханці», 1913; пере­ос­мислено автобіогр. досвід письмен­ника, який у юності мав не­прості стосунки з батьками), «The rainbow» («Веселка», 1915), «The lost girl» («Втрачена дівчина», Премія ім. Дж.-Т. Блека, 1920), «Wo­­men in love» («Закохані жінки»; обидва — 1920), «Psychoanalysis and unconsious» («Психо­аналіз і під­сві­доме», 1921), «Aaronʼs rod» («Жезл Арона», 1922), «Kangaroo» («Кенгуру», 1923), «The plumed serpent» («Пернатий змій», 1926), «Lady Chatterleyʼs lover» («Коханець леді Чат­терлей», 1928; тривалий час заборонений начебто через аморальність, тираж конфісковано й спалено, 1960 реабіліт. на лондон. суд. процесі; укр. перекл. — С. Павличко, «Всесвіт», 1989, № 12; 1990, № 1–2; К., 1999); пʼєси «The Widowing of Mrs. Holroyd» («Удівство місіс Голройд», 1910); зб. поезій «Love poems» («Вірші про коха­н­ня», 1913), «Look! We have come through» («По­глянь! Нам вдалося», 1917; присвяч. дружині), «New poems» («Нові вірші», 1918), «A book of poems» («Книга віршів», 1919), «Birds, beasts and flowers» («Птахи, звірі та квіти», 1923); зб. оповідань «England, my Eng­­land» («Англія, моя Англія», 1922); дорож. нарисів «The twilight in Italy» («Сутінки в Італії», 1916); літ.-крит. есе «Studies in classic american literature» («Нариси про класичну американську літературу», 1923) та ін. Створював пере­важно темат. полотна. Персон. ви­ставка — у Лондоні (1929). Окремі поет. й проз. твори Л. пере­клали М. Габлевич, М. Стріха, О. Лишега, Р. Доценко, О. Мокровольський.