ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Лохковський вік і ярус

ЛОХКО́ВСЬКИЙ ВІК І Я́РУС  – третій вік нижньої епохи девонського періоду та відклади, що утворилися в той час. Назва походить від с-ща Лохков (нині у межах Праги). Перше посилання на Лохков. утворення (ярус, Л. я.) датують серед. 19 ст. У той час їх досліджували чес. геологи І. Барранда (1852) й І. Крейчи (1887) у Праз. синклінорії (Чес. масив, бас. річок Влтава та Бероунка). Відтоді протягом бл. століття Лохков. вапняки (або верстви) відносили до силурій. системи. Пізніше цю товщу палеонтологи-стратиграфи детально вивчили за даними викоп. трилобітів, брахіопод, цефалопод, іхтіофауни, граптоло­ідей і конодонтів та віднесли до девон. системи (чес. геологи І. Хлупач, З. Кукал, 1977). У сучас. Міжнар. стратигр. шкалі Л. я. (замість раніше запропонованого, а згодом скасованого Жедин. ярусу) розглядають як нижній підрозділ нижнього відділу девон. системи, яка ще складається з Праз. та Емського ярусів. За Заг. стратигр. шкалою девону Сх.-європ. платформи Л. я. поділяють на борщів., чортків., іванів., устечків. та хмелів. горизонти. Біостратигр. маркерами нижньої межі Л. я. (тобто межі S/D) є Monograptus uniformis, а його верх. межі (тобто підошви Праз. ярусу) – Eognathodus sulca­tus sulcatus. Біозонал. стандарти в обсязі Л. я. (знизу вверх): Latecriodus w. woschmidti/wosch­midti; Ancyrodelloides delta; Peda­vis pesavis (конодонти). За граптолітами поділено на зони: Mono­graptus uniformis, M. prehercyni­cus, M. hercynicus i M. falcfrius. Однак за допомогою наведених викоп. мікроорганізмів можна зробити відповідні стратигр. і кореляц. висновки лише після певного лаборатор. оброблення. У польових умовах найінформативнішими є макрофауніст. рештки, в першу чергу залишки брахіопод. Для борщів. горизонту характерні Lanceomyonia borea­liformis (Siem.), Septatrypa secreta Kozl., Howellella laeviplicata Kozl., Cyrtina praecedens Kozl. та ін.; для чортків. – Mutationella podolica Kozl., Howellella angustiplicata Kozl., H. zalesczykiensis Kozl. та ін. Іванів. горизонту властиві збіднілі комплекси цієї фауни з поодинокими Mutationella podolica Kozl., Howellella zalesczykiensis Kozl., Protathyris praecursor Kozl. Важливу роль для стратифікації Л. я. відіграють також викопні остракоди, пелециподи, трилобіти, моховатки та залишки іхтіо­фауни. Лохков. відклади нижнього девону України широко розповсюджені на Волино-Поділлі – у Львів. палеозой. прогині (свердловини), а особливо на Поділ. виступі фундаменту. Численні відслонення Л. я. по Дністру та його притоках, які детально закартовані та вивчені, слугують опор. розрізом нижнього девону для всієї Сх.-європ. платформи. Нижня, переважно карбонатна частина розрізу Лохкова віднесена до Тивер. регіоярусу (борщів., чортків. та іванів. горизонти), тоді як верхня (устечків. і хмелів. горизонти), переважно теригенна частина (аналог old-red) – до Дністров. регіоярусу. Класич. розріз Тивер. серії Придністров’я (долини Дунаю, Пруту й Дністра) представлений трьома переважно теригенно-карбонат. світами (вапняки, мергелі) – худиковец. (до 60 м), митків. (130 м) у складі борщів. горизонту та чортків. світою (200 м) у складі однойм. горизонту. У Львів. палеозой. прогині зазначені світи фаціально заміщуються одновіковими борщів. (200 м) або доломітизованими воютин. і целіїв. світами. Чортків. світа фаціально заміщується теригенно-карбонатною стир. світою (до 300 м) на пн.-сх. борту прогину. Розріз Тивер. серії завершується тут іванів. світою (до 130 м) різноколір. аргілітів, алевролітів і вапняків з проверстками пісковиків. Верхня частина Л. я. на Волино-Поділлі складена строкатоколір. алевролітами, аргілітами та пісковиками устечків. і хмелів. світ, вік яких встановлено переважно за рештками іхтіофауни. Завдяки повноті розрізу та досконалій вивченості нижньодевон. відкладів Волино-Поділля укр. геол. наука вважає цей розріз еталоном, особливо щодо межі із силурій. системою. Перехід від силуру до девону тут є поступовим у літолого-фаціал. відношенні та демонструє таку ж послідовну зміну асоціацій силурій. викоп. організмів на девонські. Знач. внесок у вивчення стратиграфії та палеонтології лохков. відкладів девону України зробили Е. Ейхвальд, С. Ромер, А. Альт, В. Шайноха, Р. Козловський, О. Никифорова, А. Хижняков, К. Гуревич, Г. Пом’яновська, П. Шульга, П. Цегельнюк, Д. Дригант, Л. Константиненко. Див. також Девонський період і девонська система, Емський вік і ярус, Палеозойська ера і група, Силурійський період і силурійська система.

Літ.: Леонов Г. П. Основы стратиграфии. Т. 2. Москва, 1974; Стратиграфія УРСР. Т. 4, ч. 2. Девон. К., 1974; Силур Подолии: Путеводитель экскурсии. К., 1983; Зональная стратиграфия фанерозоя России. С.-Пе­тербург, 2006; Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України. Т. 1. К., 2013.

О. Ю. Котляр

Рекомендована література

  1. Леонов Г. П. Основы стратиграфии. Т. 2. Москва, 1974;
  2. Стратиграфія УРСР. Т. 4, ч. 2. Девон. К., 1974;
  3. Силур Подолии: Путеводитель экскурсии. К., 1983;
  4. Зональная стратиграфия фанерозоя России. С.-Пе­тербург, 2006;
  5. Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України. Т. 1. К., 2013.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Лохковський вік і ярус / О. Ю. Котляр // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-56553

Lokhkovskyi vik i iarus / O. Yu. Kotliar // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at : https://esu.com.ua/article-56553

Том ЕСУ:

17-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

переглянути в Scopus

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ

56553

Кількість переглядівдані щодо перегляду сторінок на сайті збираються від початку 2024 року

28

Схожі статті

Костянтинівські вісті
Світ-суспільство-культура  |  Том 14  |  2024
К. М. Курилишин
Історія міст і сіл української РСР
Світ-суспільство-культура  |  Том 11  |  2011
С. Л. Зворський
Зелена бухта
Світ-суспільство-культура  |  Том 10  |  2010
В. Г. Єна

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору