Е́мський вік і ярус

Е́МСЬКИЙ ВІК І Я́РУС (за назвою м-ка Емс у Німеччині, побл. якого виділено й описано стратотип ярусу) — пізній вік нижньої епохи девонського періоду та відклади, що утворилися в той час. Емський ярус (Е. я.) встановлений 1900 бельг. геологом А. Дорлодо. Е. я. — геол. утворення, що перекривають відклади праз. ярусу нижнього девону, та підстеляють відклади живет. ярусу серед. девону. Його початок пов’язують із конодонт. зоною Eucostapolygnathus kitabicus, а завершення — з появою E. partitus. На території України Е. я. відомий у відслоненнях і свердловинах Волино-Поділля, де він представлений фаціями Old-Red, або давнього червоного пісковику, який складає дністров. серію, а також у свердловинах Переддобруджин. палеозой. прогину у пн.-зх. Причорномор’ї, де до нього відносять енікіой. світу у більшості структурно-фаціал. зон і фидонісій. світу у розрізах побл. о-ва Зміїний. Дністров. серія у Львів. палеозой. прогині (занурена частина) представлена пісковиками, алевролітами та (рідше) аргілітами, переважно слюдистими та червоноколірними потуж. бл. 1100 м із рідкіс. залишками викоп. іхтіофауни, інколи — викоп. флори, а у верхній частині — зі споровими комплексами Trachytriletes mediys, Acanthotriletes dentatus та ін. На Дністров. виступі фундаменту ця серія розподілена (знизу доверху) на теригенні устечків. (до 50 м), хмелів. (до 150 м), стрип. (до 200 м) та смерклів. (до 70 м) світи. У 2-х останніх знайдені залишки викоп. риб Althaspis longirostra, A. samsonowichi, Brachypteraspis latissima, B. grossi (стрип. світа), Pteraspidae, Amaltheolepis sp., Seretolepis elegans та представники т. зв. гослінгієвого фітокомплексу (смерклів. світа). Завершують розріз дністров. серії верстви з рослин. залишками Sciadophyton laxum, Protopteridium nostimense (протоптерідієвий фітокомплекс) та ін. Устечків. та хмелів. світи (підошва дністров. серії) мають неоднозначне тлумачення щодо їхнього стратигр. положення (за знахідками птерапсід). Низка дослідників ці дві світи (або лише нижню з них) відносять до верхів лохків. або до праз. ярусу нижнього девону. У Переддобруджин. прогині (Баурчин., Алуат.-Чалик., Реній., Сарат. та Лиман. структурно-фаціал. зони) на цьому стратигр. рівні енікіой. світа (до 200 м) згідно лежить на ларгуц. світі нижнього девону та представлена пісковиками, алевролітами, строкатоколір. аргілітами з поодинокими залишками викоп. іхтіофауни та споровими комплексами. У Зміїноострів. структурно-фаціал. зоні фидонісій. світа (до 135 м) незгідно лежить на глинах та алевролітах зміїноострів. світи нижнього девону і складена конгломерато-брекчіями з прошарками та лінзами алевролітів із поодинокими залишками форамініфер, спікул губок та панцир. риб Irregulareaspis. Відклади Е. я., встановлені в Україні, відповідають (знизу доверху) кемер. (верхня частина), такатин., в’язов., койвен. та бійському, або дорогобуз. (нижня частина) регіон. стратигр. горизонтам Сх.-Європ. платформи, пд.-зх. кут якої й складають Волино-Поділ. монокліналь та Переддобруджин. палеозой. прогин. Гірські породи дністров. серії знаходяться близько до поверхні, чим становлять певний інтерес як буд. матеріал. Подекуди (устечків. світа) з ними пов’язані прояви міді, галеніту та піриту (у пісковиках). Див. також Девонський період і девонська система, Ейфельський вік і ярус, Жіветський вік і ярус та Лохківський вік і ярус.

Завантажити статтю