Е́мський вік і ярус

Визначення і загальна характеристика

Е́МСЬКИЙ ВІК І Я́РУС (за на­звою м-ка Емс у Німеч­чині, побл. якого виділено й описано стратотип ярусу) — пізній вік нижньої епохи девонського періоду та від­клади, що утворилися в той час. Емський ярус (Е. я.) встановлений 1900 бельг. геологом А. Дорлодо. Е. я. — геол. утворе­н­ня, що пере­кривають від­клади праз. ярусу нижнього девону, та під­стеляють від­клади живет. ярусу серед. девону. Його початок повʼязують із конодонт. зоною Eucostapolygnathus kitabicus, а заверше­н­ня — з появою E. partitus. На території України Е. я. ві­домий у від­слоне­н­нях і свердловинах Волино-Поді­л­ля, де він пред­ставлений фаціями Old-Red, або давнього червоного пісковику, який складає дністров. серію, а також у свердловинах Перед­до­бруджин. палеозой. прогину у пн.-зх. Причорноморʼї, де до нього від­носять енікіой. світу у більшості структурно-фаціал. зон і фидонісій. світу у роз­різах побл. о-ва Зміїний. Дністров. серія у Львів. палеозой. прогині (занурена частина) пред­ставлена пісковиками, алевролітами та (рідше) аргілітами, пере­важно слюдистими та червоноколірними потуж. бл. 1100 м із рідкіс. залишками викоп. іхтіофауни, інколи — викоп. флори, а у верх­ній частині — зі споровими комплексами Trachytriletes mediys, Acanthotriletes dentatus та ін. На Дністров. ви­ступі фундаменту ця серія роз­поділена (знизу доверху) на териген­ні устечків. (до 50 м), хмелів. (до 150 м), стрип. (до 200 м) та смерклів. (до 70 м) світи. У 2-х остан­ніх зна­йдені залишки викоп. риб Althaspis longirostra, A. samsonowichi, Brachypteraspis latissima, B. grossi (стрип. світа), Pteraspidae, Amaltheolepis sp., Seretolepis elegans та пред­ставники т. зв. гослінгієвого фітокомплексу (смерклів. світа). Завершують роз­різ дністров. серії верстви з рослин. залишками Sciadophyton laxum, Protopteridium nostimense (протоптерідієвий фітокомплекс) та ін. Устечків. та хмелів. світи (пі­дошва дністров. серії) мають неодно­значне тлумаче­н­ня щодо їхнього стратигр. положе­н­ня (за знахідками птерапсід). Низка дослідників ці дві світи (або лише нижню з них) від­носять до верхів лохків. або до праз. ярусу нижнього девону. У Перед­до­бруджин. прогині (Баурчин., Алуат.-Чалик., Реній., Сарат. та Лиман. структурно-фаціал. зони) на цьому стратигр. рівні енікіой. світа (до 200 м) згідно лежить на ларгуц. світі нижнього девону та пред­ставлена пісковиками, алевролітами, строкатоколір. аргілітами з поодинокими залишками викоп. іхтіофауни та споровими комплексами. У Зміїноострів. структурно-фаціал. зоні фидонісій. світа (до 135 м) незгідно лежить на глинах та алевролітах зміїноострів. світи нижнього девону і складена конгломерато-брекчіями з прошарками та лінзами алевролітів із поодинокими залишками форамініфер, спікул губок та панцир. риб Irregulareaspis. Від­клади Е. я., встановлені в Україні, від­повід­ають (знизу доверху) кемер. (верх­ня частина), такатин., вʼязов., койвен. та бійському, або дорогобуз. (нижня частина) регіон. стратигр. горизонтам Сх.-Європ. платформи, пд.-зх. кут якої й складають Волино-Поділ. монокліналь та Перед­до­бруджин. палеозой. прогин. Гірські породи дністров. серії знаходяться близько до поверх­ні, чим становлять певний інтерес як буд. матеріал. Подекуди (устечків. світа) з ними повʼязані прояви міді, галеніту та піриту (у пісковиках). Див. також Девонський період і девонська система, Ейфельський вік і ярус, Жіветський вік і ярус та Лохківський вік і ярус.

Літ.: див. Ейфел. вік і ярус.

О. Ю. Котляр

Завантажити статтю