Колодуб Оксана Львівна
КОЛОДУ́Б Оксана Львівна (01. 12. 1956, Київ) – музикознавець, лекторка, педагог. Дочка Льва та Жанни, онука Лідії Колодубів. Член НСКУ (1994). Заслужений діяч мистецтв України (2013). Закін. Київську консерваторію (1982; кл. Л. Єфремової). Викладала у Київ. дит. муз. школі № 14 (1980–87, 1990–99), муз. школі м. Ляйпциґ (Німеччина, 1987–89). Від 1999 – лекторка Нац. філармонії України (Київ). Досліджувала творчість В. Журавицького, В. Ільїна, В. Кирейка, П. Сениці та ін. Авторка муз. передач на Укр. радіо про творчість Ж. Колодуб, В. Подвали, М. Сільванського, В. Шаповаленка, О. Беннінґгоффа (Німеччина) та ін.; циклу передач для дітей «Шкільна дискотека». Її лекції у Нац. філармонії України присвяч. творчості укр. та зарубіж. митців минулого й сучасності: С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, Л. Ревуцького, М. Сільванського, М. Кармінського, Л. Дичко, Л. та Ж. Колодубів, А. Мухи, В. Птушкіна, М. Римського-Корсакова, С. Рахманінова, П. Чайковського, Л. ван Бетговена, Е. Ґріґа, В.-А. Моцарта та ін. Співпрацювала з відомими укр. та зарубіж. виконавцями та композиторами, досліджувала їхню творчість, проводила лекції, присвяч. їхній творчості. Виступала з лекціями у багатьох містах України, Німеччини та Польщі.
Пр.: «Товариш любов» В. Ільїна: До питання про жанр. розмаїття укр. рад. оперети 70–80-х років // УМ. 1986. Вип. 21; Завершились «Музыкальные диалоги» // Киев. ведомости. 1995, 4 мая; «Сурми–96» // УМГ. 1996. № 2; П. Сениця – трагічна постать української музичної культури // Повернення культур. надбання України. К., 1999.
А. І. Бутук
Основні праці
«Товариш любов» В. Ільїна: До питання про жанр. розмаїття укр. рад. оперети 70–80-х років // УМ. 1986. Вип. 21; Завершились «Музыкальные диалоги» // Киев. ведомости. 1995, 4 мая; «Сурми–96» // УМГ. 1996. № 2; П. Сениця – трагічна постать української музичної культури // Повернення культур. надбання України. К., 1999.