Коломієць Ростислав Григорович

КОЛОМІ́ЄЦЬ Ро­стислав Григорович (16. 05. 1942, м. Ку­станай, нині Ко­станай, Казах­стан) — режисер, театро­­знавець, театральний критик, пе­да­гог, драматург, пере­кладач. Канд. мистецтво­знавства (1975), професор (2004). Член-кореспондент НАМУ (1998). Заслужений діяч мистецтв України (2001). Літ.-мист. премія ім. І. Котлярев­ського (1996), Золота медаль АМУ (2006). Закін. Київ. ін­ститут театр. мистецтва (1965; викл. Л. Олійник). Працював 1967–69 реж.-поста­новником Терноп. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка, 1972–76 — Київ. драм. театру ім. І. Франка. Від 1976 — худож. кер. режисер. майстерні Університету театру, кіно і теле­баче­н­ня: 1977–79 — завідувач кафедри ре­жи­сури та майстерності актора; водночас 1992–2002 — нач. упр. мистецтв Міністерства культури і мистецтв України; від 2002 — учений секр. від­діл. театр. мистецтва НАМУ (усі — Київ). Автор пʼєс «Голгофа» (за романом «Доктор Живаго» Б. Пас­­­­тернака), «Пристрасть» (за рома­ном «Ада» В. Набокова), «Шлюб­ні ігри від ранку до світанку», «Жит­тя прекрасне!» (за оповіда­н­нями А. Чехова), кіносценарію «Кон­тракт з дияволом» (за легендою про Фауста). Пере­клав низку тво­рів зарубіж. драматургії українською мовою, що уві­йшли згодом до ре­пертуару Нац. драм. театру ім. І. Фран­ка (Київ). Здійснив по­­становки в театрах України та за кордоном. Опублікував власні пере­клади у кн. серії «Шедеври світової драматургії» (Х., 2010). Один з упорядників антології «Українська драматургія» (у 3-х т., К., 2009–10). Серед учнів — В. Жила, Г. Воловецька, П. Ільченко, С. Мойсеєв, О. Мосійчук, В. Невєдров, В. Черепʼюк, Д. Чи­борак, худож. кер. нац. театрів Алжиру Ф. Ель Хадж, Ямайки — К. Салмон.

Ви­стави: «Спасибі тобі, моє коха­н­ня» О. Коломійця (1968), «Кожного осін­нього вечора» І. Пейчева (1969), «Каса маре» Й. Друце (1972), «Майська ніч» М. Старицького, «Волинщик із Стра­кониць» Й.-К. Тила (обидві — 1974), «Ромео і Джульєт­та» (1978), «Два ве­­ронці» (2000) В. Шек­спіра, «Шлюбні ігри від ранку до світанку» (2001), «Життя прекрасне!» (2006) Р. Коломійця за оповіда­н­нями А. Чехова, «Суєта» І. Кар­пенка-Карого (2004, російською мовою у влас. перекл.), «Геній і злочинство. Маре­н­ня» за мотивами трагедії «Моцарт і Сальєрі» О. Пушкіна (2010).

Пр.: Театр П. К. Саксаганського і І. К. Кар­пенка-Карого. К., 1984; Франків­ці. 1920–1995: театр і час, митець і влада, душа і сцена. К., 1995; Сергій Данченко. Порт­рет ре­жисера в інтерʼєрі часу. К., 2002; Мо­­мент истины. Режис­сер Резни­кович. К., 2003; Анатолий Новиков. Ша­­ги Коман­дора. Сф., 2004; Пристрасті за Бог­­даном. К., 2006 (також рос. і англ. мовами); Золотий ключик до країни щас­­тя. В., 2008; Спокуса лялькою, або Не­­від­во­ротність долі. Хм., 2010; Феномен Коло­мийського театру. Практика ней­мовір­ностей. Ів.-Ф., 2010; Радости и печали. Праздники и будни. Белгород, 2012; Рус­ский театр в Мукачево. Му­­качево, 2013.

Літ.: Станішевський Ю. Ро­стислав Коло­мієць (До 60-річчя від дня на­родж.) // Мист. обріїʼ2001–02: Альм. К., 2003.

О. Ю. Клековкін

Завантажити статтю