І́ЛЬЧЕНКО Петро Іванович (23. 02. 1954, с. Кислиці Ізмаїл. р-ну Одес. обл.) — режисер, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2004). Премія ім. Лесі Українки (2009). Закін. актор. студію при Київ. театрі оперети (1976; викл. В. Васильєв), режисер. факультет Київ. ін­ституту театр. мистецтва (1981; викл. Л. Олійник, Р. Коломієць). 1974–81 — арт. Київ. театру оперети; від 1981 — реж. Нац. драм. театру ім. І. Франка (Київ). Водночас від 1982 викладає у ВНЗах Києва: від 1984 — проф. Університету культури і мистецтв, від 2006 — Нац. академії керів. кадрів культури і мистецтв, від 2007 — доцент Нац. муз. академії України. У кількох ви­ставах Нац. драм. театру ім. І. Франка ви­ступив спів­реж. С. Данченка («Загибель ескадри» О. Корнійчука, 1981; «Бал злодіїв» Ж. Ануя, 1998; «За двома зайцями» М. Старицького, 2000). Мист. стилю І. властива увага до класич. традицій укр. кону, гармонійна сценічна форма, ґрунтовно роз­роблені характери ді­йових осіб, активне викори­ста­н­ня муз. матеріалу, мажорне світос­прийня­т­тя. Динамікою, грайливою фантазією, музичністю сповнені ви­стави, створ. І. для дітей («Вікентій Премудрий» Я. Стельмаха, 1980; «Дванадцять місяців» С. Маршака, 1986; «Цар Плаксій та Лоскотон» В. Тульчина, 1990; «Диво у лісі» Я. Козлова, 1992; «Хоробрий пів­ник» Б. Янівського, 2002). Творчою заслугою реж. є по­становка низки радіови­став, телефільмів, темат. концертів і театраліз. творчих вечорів.