Лубенський В’ячеслав Іванович
ЛУБЕ́НСЬКИЙ В’ячеслав Іванович (18. 05. 1939, м. Грайворон, нині Бєлгород. обл., РФ) — живописець, графік, мистецтвознавець. Канд. мистецтвознавства (1974). Премія Респ. конкурсу на кращу художню листівку видавництва «Мистецтво» (Київ, 1969). Закін. архіт. факультет Київ. інж.-буд. інституту (1963). Відтоді — у Києві: архітектор, 1964–76 — художник-конструктор; 1976–78 — викладач кафедри рисунка інж.-буд. інституту; 1976–78 — вільний слухач худож. інституту (викл. О. Волненко, І. Красний, О. Кривонос), 1978–81 — вільний відвідувач Твор. майстерень АМ СРСР (викл. С. Григор’єв); у худож. інституті: 1982–90 — викладач рисунка, живопису і пластанатомії, водночас 1985–91 — зав. наук.-метод. лаб. каф. рисунка; 1997 відкрив приватну Академію рисунка при Будинку архітектора України; 2007–09 — в. о. проф. інституту реклами; від 2009 — професор кафедри живопису інституту декор.-приклад. мистецтва та дизайну. 1963–64 оформляв книги для Казах. видавництва худож. літ-ри (Алма-Ата, нині Алмати). 1981–84 здійснив творчі поїздки по Сибіру, Далекому Сходу. Опубл. понад 50 рисунків і гравюр у ж. «Простор» (Алма-Ата), «Журналист» (Москва), «Наука і суспільство», «Знання та праця», «Україна» (усі — Київ). Учасник всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1961. Персон. — у Києві (1961, 1981–84, 1989, 1993, 1995, 1999, 2000, 2014–15), Тюмені (РФ, 1982), Грайвороні (1995–96, 2002, 2004, 2006, 2009). Створює переважно портрети, а також пейзажі та натюрморти у реаліст. стилі. Деякі картини зберігаються у Грайворон. та Хмельн. краєзн. музеях, у галереї «Глобус» (Київ) — постійна експозиція. Автор низки статей, присвяч. проблемам мист. освіти.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Студент» (1959), «С. Реріх» (1975), «Ольга» (1976), «Мама», «Портрет у капелюсі» (обидва — 1978), «Нафтовик», «Народна артистка України, солістка балету Т. Боровик» (обидва — 1982), «Олімпійська чемпіонка Л. Карлова» (1983), «Угал — місто будівельників України на БАМі» (1984), «Геракл» (1985), «С. Артюшенко» (1988), «Циганські сережки» (1989), «Автопортрет» (1991), «Венера» (1993); живопис — «Господар. І. Марченко» (1974), «Автопортрет» (1976), «Сестра Галина», «Бабуся у своїй хаті» (обидва — 1977), «Т. Шевченко у Прохорівці» (1978), «Старі сокири» (1981), «Софіївська площа» (1982), «Яблука і кавуни» (1990), «Руїни Успенського собору. Хрест і троянди» (1991), «Лавра навесні» (1993), «Видубицький монастир», «Сонце над полем» (обидва — 1994), «Лавра взимку. Ранок», «Яблука і мед» (обидва — 1995), «Фреска в руїнах Успенського собору» (1996), «Лавра. Цвіте вишня», «Софія Київська», «Осінь у парку» (усі — 1997), «Козачка» (1998), «Діалог» (1999), «Натюрморт із Сократом», «Ранок на лузі» (обидва — 2000), «Натюрморт зі срібною кружкою» (2003), «Похмурий день» (2004), «Грайворон — моє містечко рідне, старовинне» (2005), «Богородицька церква» (2006), «О. Богомолець» (2007), «Сосна» (2008), «Вольтер і Венера» (2010), «Золотий голос України В. Гришко», «Київ золотоверхий» (обидва — 2012), «Українка з Полтавщини», «Червневий ранок» (обидва — 2013).
Рекомендована література
- Вячеслав Иванович Лубенский: 75 лет со дня рожд. К., 2015.