ЛУБЕНЦО́В Василь Микитович (13(25). 04. 1886, м. Єлисавет­град, нині Кірово­град — 02. 09. 1975, Москва) — спів­ак (бас). Брат Я. Лубенцова. Нар. арт. РРФСР (1937). Сталінcька премія (1951). Закін. Одес. муз. училище (1910; кл. М. Поллі). 1911–13 спів­ав в антре­призі М. Багрова в Одес. опер. театрі. 1914–23 — соліст рос. опери в Києві. На поч. 1920-х рр. брав участь у по­становках Укр. нар. театру в Києві під керівництвом П. Сак­саганського, де виконав роль Батька («Катерина» за Т. Шевченком) і партію Карася («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського). 1923–51 — соліст Великого театру у Москві. Серед партнерів — К. Держинська, М. Литвиненко-Вольгемут, А. Неж­данова, Н. Шпіл­лер. Мав голос оксамитового тембру, широкого діапазону, хороші сцен. дані, комедій. талант. У репертуарі — твори рос. та зарубіж. композиторів (зокрема сольна партія в «Реквіємі» Дж. Верді), а також романси М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Сте­пового, українські народні пісні. Гастролював у Астрахані, Ярославлі, Ростові-на-Дону, Куйбишеві (ни­ні Самара), Свердловську (нині Єкатеринбург; усі — РФ), Одесі. Здійснив низку записів на грам­платівки, зокрема у дуеті з М. Ми­кишею (1930).