Лубенцов Василь Микитович
ЛУБЕНЦО́В Василь Микитович (13(25). 04. 1886, м. Єлисаветград, нині Кіровоград — 02. 09. 1975, Москва) — співак (бас). Брат Я. Лубенцова. Нар. арт. РРФСР (1937). Сталінcька премія (1951). Закін. Одес. муз. училище (1910; кл. М. Поллі). 1911–13 співав в антрепризі М. Багрова в Одес. опер. театрі. 1914–23 — соліст рос. опери в Києві. На поч. 1920-х рр. брав участь у постановках Укр. нар. театру в Києві під керівництвом П. Саксаганського, де виконав роль Батька («Катерина» за Т. Шевченком) і партію Карася («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського). 1923–51 — соліст Великого театру у Москві. Серед партнерів — К. Держинська, М. Литвиненко-Вольгемут, А. Нежданова, Н. Шпіллер. Мав голос оксамитового тембру, широкого діапазону, хороші сцен. дані, комедій. талант. У репертуарі — твори рос. та зарубіж. композиторів (зокрема сольна партія в «Реквіємі» Дж. Верді), а також романси М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового, українські народні пісні. Гастролював у Астрахані, Ярославлі, Ростові-на-Дону, Куйбишеві (нині Самара), Свердловську (нині Єкатеринбург; усі — РФ), Одесі. Здійснив низку записів на грамплатівки, зокрема у дуеті з М. Микишею (1930).
Додаткові відомості
- Основні партії
- Виборний («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Раєвський («Декабристи» В. Золотарьова), Борис Тимофійович («Леді Макбет Мценського повіту» Д. Шостаковича, 1935), Смирнов («Броненосець “Потьомкін”» О. Чишка, 1938; усі — 1-е виконання), Іван Хованський, Годунов («Хованщина», «Борис Годунов» М. Мусоргського), Кончак («Князь Ігор» О. Бородіна), Грьомін («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Салтан («Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова), Голова («Черевички» П. Чайковського), Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Нілаканта («Лакме» Л. Деліба).
Рекомендована література
- Кагарлицький М. У широкому діапазоні // КіЖ. 1986, 4 трав.;
- Станішевський Ю. Національна опера України. Історія і сучасність. К., 2002.