Луна
«ЛУНА́» — назва радянської програми дослідження Місяця, а також серії автоматичних міжпланетних станцій, які запускали на цей природний супутник Землі. Розрізняють 3 покоління косміч. апаратів (КА) серії «Л.». Перше покоління (модель «Е-3») створювали для вирішення завдання з досягнення Місяця, зокрема призначенням КА «Л.-2» було безпосереднє потрапляння на Місяць, КА «Л.-3» — фотографування його зворот. боку. Починаючи з КА «Л.-4» і до КА «Л.-14», для польотів використовували модель 2-го покоління «Е-6» у 2-х модифікаціях: апарат м’якої посадки та місяч. супутник. Історія апаратів 3-го покоління (модель «Е-8») розпочинається із запуску КА «Л.-15». Конструктори створили 3 модифікації: місяцехід, апарат з обладнанням для взяття місяч. ґрунту та подальшої доставки на Землю, місяч. супутник. Дослідж. за допомогою КА серії «Л.» моделей «Е-6» і «Е-8» були допоміж. частиною програми пілотов. польотів до Місяця. У рад. косміч. дослідж. Місяця використовували КА й ін. серій, зокрема «Спутник», «Зонд» і «Космос». 2 січня 1959 здійснено перший вдалий запуск КА «Л.-1». Він пролетів побл. Місяця на відстані бл. 6000 км, а потім вийшов на геліоцентр. орбіту. З його допомогою вчені вивчали магнітне поле Місяця, виконали експеримент «штучна комета». 12 вересня 1959 «Л.-2» вперше досягнув місяч. поверхні, однак розбився об неї. 4 жовтня 1959 апарат «Л.-3» зробив перші фотографії зворот. боку місяч. поверхні з відстані 65 200–68 400 км. 31 січня 1966 «Л.-9» вдалося м’яко посадити на Місяць між кратерами Ґалілей і Кавальєрі. 3 лютого 1966 на Землю були передані перші панорами місяч. поверхні з розділенням до 1 мм. Водночас апарат «Зонд-3», запущений 18 липня 1965, також сфотографував зворот. бік, включаючи й не зняті раніше р-ни автоматич. міжпланет. ст. «Л.-3». 31 березня 1966 розпочато дослідж. гравітац. поля та складу місяч. порід за вимірами гамма-спектрометра першим штуч. супутником Місяця «Л.-10» (маса без рухової установки 240 кг), 24 серпня 1966 — радіоастроном. вимірювання Місяця та Сонця, дослідж. рентґенів. і гамма-випромінювання Місяця та аномалій його гравітац. поля супутником «Л.-11», 22 жовтня 1966 — фотографування поверхні Місяця з вис. 340–100 км супутником «Л.-12». 21 грудня 1966 успішно посаджено «Л.-13» у найбільшому місяч. м. Океан Бур, на Пд. Сх. від кратера Селевк. Згодом були отримані панорами поверхні, виміряні деякі мех. властивості ґрунту й альбедо місяч. поверхні для косміч. променів. 10 березня 1967 ракетою «Протон» виконано перший вдалий запуск місяч. варіанта косміч. корабля «Союз» — «Космос-146». Супутник «Л.-14» був подібний до першого місяч. супутника «Л.-10», його виведення на орбіту відбулося 7 квітня 1968. Він сприяв вивченню гравітац. поля Місяця та навколомісяч. простору, випробуванню систем зв’язку для майбут. пілотов. польотів. 7 серпня 1969 під час повернення на Землю побл. Місяця пролітав «Зонд-7» (єдиний повністю успішний запуск корабля «Союз 7К-Л1»). З його допомогою зроблено кольор. фотографії Землі та Місяця. Апаратом «Л.-16», запущеним 12 вересня 1970, вперше автоматично доставлено на Землю бл. 100 г місяч. ґрунту з Моря Достатку. Керування бурінням місяч. поверхні на глиб. 35 см виконувалося з команд. пункту на Землі. 20 жовтня 1970 навколо Місяця облетів «Зонд-8» (корабель «Союз 7К-Л1»). Він зробив знімки Місяця та Землі відмін. якості. 10 листопада 1970 КА «Л.-17» доправив у Море Дощів, на Пд. від мису Гераклід апарат «Луноход-1», 8 січня 1973 «Л.-21» — в кратер Лемоньє «Луноход-2» (див. «Луноход»). 28 вересня 1971 важким супутником Місяця «Л.-19» розпочато вивчення гравітац. поля Місяця (маскони) та навколомісяч. простору. «Л.-20», запущений 14 лютого 1972, доставив на Землю бл. 50 г місяч. ґрунту з материк. частини Місяця (між Морем Достатку і Морем Криз), «Л.-24», запущений 9 серпня 1976, — 170 г ґрунту з пд.-сх. р-ну Моря Криз. Під час реалізації рад. програми дослідж. Місяця запускали й ін. автомат. міжпланетні станції, які були не досить вдалими та важливими. Сучасні уявлення про Місяць неможливі без раніше здобутих результатів. В Україні з рад. часів донині у вивченні Місяця беруть участь фахівці НДІ астрономії Харків. університету.
Завантажити статтю
