ЛУ́НДІН Аксель Францович (1886, Сток­гольм — 16. 02. 1943, м. Яро­славль, РФ) — кінорежисер, актор. Від 1905 мешкав у Росії. Працював актором С.-Пе­тербур. драм. театру (1910–12), трупи М. Синельникова в Харкові. Від 1912 знімався в кіно, виконував роботу адміністратора в АТ «Худож. екран» (Київ). Зі­грав у філь­мах: «Жертва дикої помсти» (1912, реж. М. Мінервін), «Віра Чибиряк» (реж. М. Брешко-Брешковський), «Жага життя і коха­н­ня» (реж. М. Бонч-Томашев­ський; обидва — 1917), «Господар життя» (1918, реж. М. Бонч-Томашев­ський, О. Смирнов) та ін. Після 1917 брав участь у встановлен­ні кіновиробництва в Україні, 1919–21 — реж. кінофабрики «Чер­вона зірка» при секції кіно Наркомвоєну України, Всеукр. кінокомітету та Київ. обл. фотокомітету. Від 1924 ставив фільми на Одес., 1928–29 — Київ. кінофабриках Всеукр. фотокіноупр. 1930–43 — реж. Ярослав. драм. театру ім. Ф. Волкова. Зняв стріч­ки: «Всеобуч», «На допомогу Чер­воному Харкову», «Слухайте, брати», «Той, що про­зрів» (усі — 1919), «Герої і мученики Паризь­кої комуни», «Квіти на камені» (обидві — 1921), «За чорне золото», «Лісовий звір» (обидві — 1924), «Марійка», «Червона Армія» (обидві — 1925), «Ванька і Месник» (1928), «Пригоди полтин­ника» (1929). Мав роз­винуте від­чу­т­тя жанр.-стильової форми, його кінокартини по­значені різномані­т­тям при­йомів та засобів від­творе­н­ня дійсності.