Лутугинський район

ЛУТУ́ГИНСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­ній частині Луганської області. Межує з Пере­вал., Сло­вʼяносерб., Станично-Луган., Сорокин. (до 2016 — Краснодон.), Довжан. (до 2016 — Свердлов.), Антрацитів. р-нами, Луган. і Ровеньків. міськрадами Луган. обл. Утвор. 1965. У квітні–липні та від 2-ї пол. вересня 2014 — під кон­тролем сепаратистів з т. зв. Луган. нар. республіки. Площа 1057 км². За пере­писом 2001, насел. ста­новило 73 914 осіб (складає 87,1 % до 1989; українців — 71 %, 632500.pngросіян — 26,7 %, білорусів — 0,7 %, вірмен — 0,3 %, циган — 0,2 %), станом на січень 2013 — 67 563 особи (міського — 49 733, сільс. — 17 830). Від 1945 у селах Л. р. (найбільше — у Пере­можному) мешкала значна кількість лемків, примусово пере­селених із зх.-укр. земель, які ві­ді­йшли до Польщі. У складі р-ну — м. Лутугине, 8 смт — Біле, Білоріченський, Врубівський, Георгіївка, Марія (до 2016 — Леніна), Успенка, Челюскінець, Юрʼївка та 10 с-щ і 26 сіл. Більша частина Л. р. лежить на Донецькій височині. Має типовий степ. ландшафт. Поверх­ня пн. частини — хвиляста, центр. і пд. — під­вищено-хвиляста, хвилясто-пасм. рівнини. Є багато ярів, балок, камʼянистих пасм. Корисні копалини: енергет. і коксівне вугі­л­ля, пісковики, вапняки, мергелі, су­глинки, буд. пісок. Протікають річки (усі — бас. Сіверського Дінця): Велика Ка­мʼянка, Луганчик і Лугань (на пн. межі р-ну) з притоками Біла та Вільхівка. У межах Л. р. — Камʼян., Лутугин. і Успен. водо­сховища (бл. 450 га). Ґрунти пере­важно чорноземні звичайні середньогумусні та дернові. На балках — ліси (разом з ін. лісовкритими землями — 7,4 тис. га) байрач. типу. У них зростають дуб, ясен, берест, липа, груша дика. Обʼєк­ти природно-заповід. фонду: заказник Іл­лірійський (с. Іл­лірія, 2667 га, заг.-зоол., створ. 1998), памʼятки природи Балка Плоска (291,6 га), Знамʼянський яр (70 га; обидві — с. Роз­кішне, ботан., 2002), Балка Без­імен­на, Балка Довга (обидві — с. Іл­лірія), Кривенький яр (с. Успенка; усі — 5 га, 1971), Менчикурівський (смт Георгіївка, 3 га, 1982), Юрʼївський (смт Юрʼївка, 4 га, 1972; усі — геол.). За харак­тером госп. комплексу — пром.-аграр. р-н. Станом на 2013 були роз­винені металург., метало­обробна (у структурі пром. ви­роб-ва складали 47,1 %), добувна (41,6 %; енергет. матеріалів — 40 %, не­енергет. — 1,6 %), хім. і нафтохім. (1,5 %) та харч. (2,1 %) галузі промисловості; с. госп-во (пл. с.-г. угідь 69,9 тис. га, з них орних земель — бл. 40,4 тис. га) спеціалізувалося пере­важно на вирощуван­ні озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, картоплі та виробництві мʼяса, молока, яєць. Працювали Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат, Лутугин. завод буд. матеріалів; вугіл. шахта ім. 19-го зʼ­їзду КПРС, заводи «Пігмент» (продукція: метал. банки, стал. барабани) та «Райдуга» (фарби) у смт Біле; вугіл. шахта «Білоріченська», гірн.-збагачув. ф-ка «Білоріченська» у смт Білорічен­ський; вугіл. шахта «Лутугинська», завод продовол. товарів «Анжей» (без­алкогол. напої, кондитер. вироби) у смт Георгіївка; завод макарон. виробів «Аванті» у с. Петро-Миколаївка; 24 с.-г. під­приємства та 20 фермер. госп-в; функціонували профес. коледж, 29 заг.-осв. шкіл, школа-інтернат, 17 дит­садків, 2 мист. школи, ДЮСШ; 15 Будинків культури, 10 клубів, 26 б-к; 14 лікув. закладів; 13 реліг. громад УПЦ МП, 9 — проте­стантських; виходила рай. г. «Тру­довая слава». Памʼятка архітектури — церква Олександра Невського у с. Іл­лірія (1885). Виявлено кургани епохи бронзи (с-ще Лісне, смт Юрʼївка, с. Першо­званівка), памʼятки кочовиків 9–13 ст. (Пер­шо­званівка). На тер. р-ну встановлено 42 памʼятники рад. во­їнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — засн. ідеї та практич. уче­н­ня про еволюцію сві­домості людини П. Іванов (с. Оріхівка), письмен­ник, правозахисник, Герой України М. Руденко (смт Юрʼїв­ка); фахівець у галузі вино­градарства О. Дикань (смт Біле), лікар-токсиколог М. Луганський (с. Новопавлівка); поет, літературо­знавець, пере­кладач О. Ко­валевський (смт Юрʼївка), бібліо­теко­знавець А. Бровкін (с. Куцурбівка, нині у межах смт Успен­ка); живописець О. Леус (с. Роз­­кішне), скульптори О. Редькін (смт Успенка; обидва — засл. художники України), В. Лемешко (смт Марія); композитор, педагог, засл. діяч мистецтв УРСР А. Водовозов (смт Успенка), ба­яніст, засл. діяч мистецтв України Ю. Калашников; актори, засл. арт. УРСР — О. Гай (обидва — смт Георгіївка) і Н. Чоп (смт Успен­ка); Герої Рад. Союзу О. Колесников (с. Македонівка), А. Коломоєць, О. Шаповалов (обидва — смт Успенка), М. Обедняк (с. Петро-Миколаївка), В. Чумаченко (с. Пʼятигорівка). У смт Врубівський вчителював літературо­знавець, громад. діяч Б. Пас­тух; у Лутугин. геол.-розв. партії працював техніком-геологом Б. Воєвода, у смт Білоріченський шахтарем — повний кавалер ор­дена Слави С. Білинський; 1943 під час боїв на тер. сучас. Л. р. від­значився Герой Радянського Союзу П. Ісаїчкін; з Лутугиним і смт Ге­оргіївка повʼязані життя та діяль­ність Героя Рад. Союзу Є. Токарева.

Г. С. Довнар

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю