ЛУТУ́ГІН Леонід Іванович (21. 02(04. 03). 1864, С.-Пе­тербург — 17(30). 08. 1915, с. Кольчугіно, нині м. Ленінськ-Кузнецький Кемеров. обл., РФ, похов. у С.-Пе­тербурзі) — гірничий інженер, геолог. Закін. С.-Пе­тербур. гірн. ін­ститут (1889), де й працював: від 1897 — проф. Водночас від 1892 — у Геол. комітеті. Понад 2 р. провадив геол. дослідж. у Донец. камʼяновугіл. басейні, 1908–15 керував ними. Вперше склав геол. роз­різ вугленос. товщі Донец. краю, ви­значив її потужність, кількість вугіл. шарів та прошарків, їх петрогр. і хім. характеристики. Роз­роблена Л. ін­струкція з ви­значе­н­ня цих характеристик не втратила значе­н­ня й донині. Скла­дені ним і під його керівництвом геол. карти Донбасу були одними з кращих у світ. практиці. На між­нар. ви­ставці у Турині (1911) його геол. карта Донбасу удостоєна Великої золотої медалі. В остан­ні роки життя ви­вчав вугіл. поклади у Кузнец. і Челябін. басейнах. Імʼям Л. на­звані місто (Луган. обл.) і шахта (м. То­рез Донец. обл.) у Донбасі та вугіл. пласт у Кузбасі. 1956 у Киє­ві ви­дано його «Из­бран­ные тру­ды по геологии Донецкого бас­сейна».