Луцик Максим Дмитрович
Визначення і загальна характеристика
ЛУ́ЦИК Максим Дмитрович (19. 10. 1942, Львів) — біохімік. Син Д. Луцика та Л. Луцик-Кордовської, брат Богдана та Олександра Луциків. Доктор біологічних наук (1989), професор (2005). Дійсний член НТШ (1997). Закін. Львів. мед. інститут (1965), де відтоді й працював (нині університет): 1972–80 — старший науковий співробітник Центр. н.-д. лаб., 2000–13 (за сумісн.) — професор кафедри біохімії; від 1980 — в Інституті біології клітини НАНУ (Львів): 1988–94 — завідувач відділу біохімії глікопротеїнів, 1994–96 — зав. лаб., від 2000 — провідний науковий співробітник Наукові дослідження: розроблення біохім. методів очищення лектинів; пошук речовин природ. походження з антинеопластич. й імуномодулювал. діями. Розробив способи отримання низки нових лектинів, специфічних до групових антигенів крові людини, методи характеристики мембран. глікопротеїнів за допомогою лектинів як структур. зондів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Лектины. Л., 1981; Электронная гистохимия рецепторов клеточных мембран. К., 1986; Лектины в гистохимии. Л., 1989; Олигосахаридная специфичность фуколектина из коры бобовника анагиролистного // Приклад. биохимия и микробиология. 2003. Т. 39, № 5; Вплив алкалоїдів чистотілу на кальцієву ємність та окисне фосфорилювання мітохондрій // УБЖ. 2006. Т. 78, № 2; Фракціонування клітинних популяцій з допомогою суперпарамагнітних частинок із заданими функціональними властивостями поверхні // Biotechnologia Acta. 2014. Vol. 7, № 1 (усі — співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
