Луцький державний історико-культурний заповідник

В. Г. Баюк

Луцький державний історико-культурний заповідник

ЛУ́ЦЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ІСТО́РИКО-КУЛЬТУ́РНИЙ ЗАПОВІ́ДНИК Засн. 1985. Має пл. 41 га. До переліку памʼяток істор.-культур. спадщини на тер. заповідника віднесено 58 обʼєктів, з яких 19 — нац. значення. Територіально він охоплює Старе місто, комплекси Верх. та Окол. замків і повʼязані з ними частини середньовіч. міста. Архіт. памʼятки заповідника відображають значну поліетнічність насел. Луцька. Створені вони під впливом культур різних народів (українців, поляків, вірмен, німців, євреїв, караїмів, росіян) і релігій (православʼя, католицизму, юдаїзму, лютеранства). Провідне місце посідають культові комплекси: Покров. церква 15 ст., Хрес- товоздвижен. церква 18–19 ст., гол. синагога 14–17 ст., лютеран. кірха 19 ст., монастир. комплекси орденів шариток 15–17 ст., домініканців 18 ст., василіян 17 ст., бригідок 18 ст., кафедрал. костел св. апостолів Петра і Павла та єзуїт. колегіум 17 ст. Серед світських споруд вирізняються будинок Пузин (Фальчевського) 16 ст., аптека Жолтовського 16–17 ст., будинок, в якому проживала родина Косачів 19 ст. Унікальним є комплекс Луцького Верхнього замку 14–15 ст., що складається з Вʼїзної, Владичої та Стирової веж, зʼєднаних цегляними мурами (оригінально збережені на 85–90 %). Вʼїзна (Воротня) вежа вис. 28 м — символ Луцька — зображена на банкноті у 200 грн. Поруч із нею викладено частину трасованих фундаментів колиш. княжого палацу 14 ст., де взимку 1429 відбувся зʼїзд монархів країн Європи. У Владичій вежі розміщено єдиний в Україні Музей дзвонів, колекція якого нараховує понад 50 різноманіт. типів дзвонів 17 — поч. 20 ст., біля неї — Музей книги. Найстаріший екземпляр його колекції — служб. Євангеліє 1644, один із раритетів — прижиттєве вид. двотом. требника митрополита Петра Могили 1646. На тер. замку відновлено атрибути середньовіч. фортеці: замковий колодязь, сторожку, інтерʼєри вʼязниці. Посередині замкового двору доступні для огляду музеєфіков. археол. залишки собор. храму Іоанна Богослова 12 ст. — першої муров. споруди та святині міста, датов. 1170-ми рр. Із 8-ми веж Окол. замку збереглася лише вежа Чарторийських 14–15 ст. із окремими фрагментами мурів. Архіт. та істор. цінністю заповідника також є житл. забудова старого Луцька, найдавніші зразки якої датов. 16 ст. (т. зв. ринк. камʼяниці з багатоярус. підвалами, що знаходилися на тогочас. Ринк. майдані міста). Директор — П. Рудецький (від 2012).

Літ.: Колосок Б. В., Якубюк А. М. Луцький історико-культурний заповідник. К., 1987; Колосок Б. В., Метельницький Р. Г. Луцьк: Архіт.-істор. нарис. К., 1990; Троневич П. О. Луцький замок. Лц., 2003; Пясецький В. Е., Мандзюк Ф. Г. Вулиці і майдани Луцька. Лц., 2005; Мандзюк Ф. Г., Окуневич В. П. У Луцькому замку. Лц., 2008; Баюк В. Г. Наукова, експозиційна та фондова робота Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку // Старий Луцьк. Лц., 2015; Баюк В. Г., Бербець О. В. Луцьк стародавній. Памʼятки старого міста. Лц., 2015.

В. Г. Баюк