Лучицький Ігор Володимиpович

ЛУЧИ́ЦЬКИЙ Ігор Володимиpович (10(23). 04. 1912, Варшава — 30. 09. 1983, Москва) — геолог. Син Володимира, онук Івана та Марії Лучиць­ких. Доктор геолого-мінералогічних наук (1957), професор (1964), член-кореспондент АН СРСР (1968). Премія ім. О. Карпінського АН СРСР (1975). Державні нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Моск. геол.-розв. ін­ститут (1936). Працював 1934–37 у Всесоюз. ін­ституті мінерал. сировини; 1937–40 та 1945–49 — в Ін­ституті геол. наук АН СРСР (обидва — Москва); водночас 1936–37 та 1945–49 — у Моск. університеті; 1949–50 — нач. Центр. мінералого-петрогр. лаб., 1951–53 — гол. геолог Краснояр. темат. екс­педиції Геол. упр. «Єнісейбуд»; 1954–56 — завідувач кафедри петро­графії Чернів. університету; 1956–61 — у Геол. ін­ституті Зх.-сибір. філії АН СРСР (м. Красноярськ); від 1961 — в Ін­ституті геології та геофізики Сибір. від­діл. АН СРСР (м. Новосибірськ): 1963–79 — зав. лаб. екс­перим. тектоніки; водночас 1962–71 — проф., 1971–79 — завідувач кафедри заг. геології Новосибір. університету; від 1979 — засн. і завідувач від­ділу па­леовулканології Ін­ституту літо­сфери АН СРСР (Москва). 1981–83 був головою палеовулкан. комісії Петрогр. комітету АН СРСР та палеовулкан. секції Наук. ради з тектоніки Сибіру та Далекого Сходу Сибір. від­діл. АН СРСР. Напрями наук. дослідж.: палеовулканологія (один з осно­воположників), тектоніка, тектонофізика та моделюва­н­ня тектоніч. процесів, петро­графія до­кембрію Сх.-європ. платформи. Провадив геол. дослідж. у р-нах Сх. Забайка­л­ля, Краснояр. краю, Іркут. обл. та гір Пд. Сибіру, роз­­­робив сучасні уявле­н­ня про геол. структуру цієї тер. Дослідж. у межах Ангаро-Ілім. межиріч­чя стали основою для скла­да­н­ня геол. карт Пд. Сибір. платформи, на тер. Саяно-Алтай. гірської області — геол. і геофіз. карт Пд. Краснояр. краю. Сфор­мулював низку нових положень щодо тектоніки Центр. Сибіру; об­ґрунтував нар.-госп. значе­н­ня нефелін. руд пн. частини Куз­нец. Алатау для будівництва найбільшого в СРСР Краснояр. алюм. заводу; брав активну участь в роботах з під­рахунку запасів магнезитів Єнісей. кряжа, в роз­роблен­ні про­блеми «Девон. наф­та». В остан­ні роки пере­важно за­ймався дослідж. у галузі тектон. екс­перименту в умовах високих тисків і т-р, а також на еквівалент. матеріалах. Створе­н­ня не­стандарт. приладів і проведе­н­ня на них екс­периментів до­зволило ви­вчити геол. властивості широкого класу гір. порід у різноманіт. термодинам. умовах, що дало можливість по-новому висвітлити утворе­н­ня будинажу, складок, т. зв. холод. інтрузій тощо.

Завантажити статтю