Лущкевич Наполеон

ЛУЩКЕ́ВИЧ Наполеон (Łuszczkiewicz Napo­leon; 1859, м. Краків, Польща — 06. 08. 1906, с-ще Трускавець, нині місто Львів. обл., похов. у Львові) — польський архітектор. Син живописця, історика мистецтва В. Лущкевича (1828–1900). Навч. у Кракові та Відні. Від 1887 меш­кав у Львові, де 1890 отримав патент будівничого. Споруджував адм., військ., пром. і житл. будівлі: 1890–1900 — у різних стилях історизму, згодом — у стилі сецесії. Однією з перших робіт Л. був будинок Галиц. ощад. каси (1890–92, за проек­том Ю. Захаревича; нині Музей етнографії та худож. промислу). 1895–99 з А. Каменобродським збудував кавалерій. казарми на вул. Личаківська, № 103, казарми батальйонів піхоти на вул. Клепарівська, № 22–24, а також казарми на вул. Ветеранів, № 13–15, Арцишевського (нині Генерала Грекова), № 3–5, Інвалідів (нині Батуринська), 2–4, з фасадами у стилі неоренесансу. У 1890-х рр. у стилях неоренесансу й необароко (із застосуванням глазуров. цегли, різнобарв. дахівки, ліпнини та різьблених дерев’яних елементів) звів вілли М. і А. Солтисів (нині вул. У. Самчука, № 28), Т. Станюковського (нині вул. У. Самчука, № 24; 1896–97; перебудовано 1931 у стилі функціоналізму), Місінських (нині вул. Барвінських, № 15; 1899; перебу­дували М. Ко­нур і А. Опольський 1924 у дусі неокласицизму), прибутк. кам’я­ницю В. Собещанського (нині вул. Тершаківців), № 4 (1898–99), кам’яницю на вул. св. Миколая (нині М. Грушевського), № 15 (1897; від 1908 — будинок львів. Аптекар. товариства). 1896 спорудив власну віллу «Марія» (нині вул. І. Франка, № 122), оздобив дерев’яними стилізов. елементами консолі фронтону, веранди та балкони. Після 1900 неоромант. стилістику в творах Л. поєднував із впливом сецесії. У такій манері спорудив 1903 будинок А. Франца (нині вул. Є. Коновальця, № 81), 1904–05 — віллу «Vitellio» промисловця С. Желехівського (нині вул. І. Франка, № 105; від 1938 там розташ. функціоналіст. будинок авторства Ф. Касслера). 1904–06 постала низка будинків на сучас. вул. Паркова (№ 3–5–7–9). Серед них вирізняється вілла Л. Малаховської «Пристань» під № 7 з фігурою Богоматері. У стилі «орнам.» сецесії (1905–06) спорудив будинки на вул. Городоцька, № 45а–47 (нині № 87–89), блок на вул. Стрийська, № 22–24–26. У 1906 для родини Фридрихів запроектував кам’яниці на сучас. вул. Леся Мартовича, № 6–8–10; їх фасади вирізняються оригін. балконами, ліпниною, кованими метал. елементами та слугують взір­цем лінійно-ритміч. оздоблення. Після смерті Л. (вчинив самогубство через фінанс. банкрутство) ці будинки закінчив 1907 В. Садловський. Л. займав­ся й реставрац. роботами. 1902 реконструював для ювіл. виставки Політех. товариства Палац мистецтв Галиц. крайової виставки, проведеної 1894. У 1904–05 керував реставрацією костелу св. Ми­колая (спільно з М. Лужецьким). Від 1903 — директор Кредит. спілки будівничих у Львові.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю