ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Лужецький Міхал

ЛУЖЕ́ЦЬКИЙ Міхал (Łużecki Michał; 1868, с. Сло­віта, нині Золочів. р-ну Львів. обл. — після 1939) — польський архітектор і графік. Навч. у реал. школі та на архіт. відділ. Політех. школи (1888–94) у Львові. 1893–95 — асист. Ю. Захареви­ча; від 1895 — тех. ад’юнкт, від 1901 — інж., 1905–31 — директор Буд. департаменту Львів. магістрату. Водночас від 1920 — проф. Львів. політехніки. Багато зробив для формування нового урбаніст. обличчя Львова. На Львів. виставці буд. промислу (1892) керував організацією експозиції проектів і архіт. рисунків, виконав графічні проекти дипломів і похвал. грамот цієї виставки. Для Галиц. крайової виставки (1894) спроектував і спорудив вхідну браму з боку вул. Стрийська (зі стилізацією нар. дерев’яного будівництва Карпат), павільйон лісництва, муз. павільйон, а у спів­авторстві з Ю. Захаревичем — частково збережену донині нео­готичну водогінну вежу. 1894–95 за проектом Я. Курася і Л. фірма І. Левинського звела студент. гуртожиток — Дім техніків — на вул. Ісаковича (нині І. Горбачевського), № 18. Л. проектував значну кількість будівель адм. та громад. призначення, до 1905 переважно з застосуванням історизму 19 ст., 1905–18 — з елементами сецесії та модернізацією істор. стилів. 1895–96 переробив плани будинку Дирекції залізниць на вул. Красіцьких (нині І. Огієнка), № 5; 1897 завершив його спорудження у неоренесанс. стилі з засобами декор.-монум. мистецтва (статуї З. Отто на аттику, ліпнина та розписи за ескізами Т. Рибковсь­кого в інтер’єрах). За проектами Л. споруджено школи: 1898 — св. Мар­тина в неоренесанс. стилі (нині середня школа № 20, вул. Остряниці, № 18), 1903–05 (спільно з А. Піллером) — ім. Яна III Собеського на вул. Замарстинівська, № 9а (нині № 11, середня школа № 87), 1905–06 — ім. Г. Сенкевича (нині вул. М. Залізняка, № 21). У корпусах Газового заводу (вул. Газова, № 28 і Джерельна, № 20–24) застосував неороман. та неоготичні мотиви (1902–06, разом з А. Каменобродським). Нова частина трамвай. парку (нині вул. Д. Вітовського, № 57) порівняно з першою (1894) мала 1905–06 значно більші розміри, великий зал, перекритий метал. балками і склом (співавтор А. Каменобродський). 1929–31 звів трамвайне депо та будинки адміністрації на вул. Городоцька, № 183 (співавтор А. Курилло). Ренесансні й барок. мотиви застосував у криниці (фонтані) Богородиці на початку Гетьман. валів (нині проспект Свободи; 1904) та каплиці Непороч. Зачаття Пречистої Діви Марії (1906). Більшість львів. житл. споруд, які проектував Л., збудувала фірма Е. Жиховича. Від 1906 використовував форми неокласицизму. Прикладами цього стали кам’яниці на вул. Бадені (нині К. Рилєєва), № 8–10, з аттиками з балюстрадами та ампір. урнами, оздоблена ліпними меандрами й гірляндами (1906–07), на вул. М. Коперника, № 12, з чотирма барельєфами Ю. Белтовського, що символізують пори року (1907–08), будинок із дорич. портиком на вул. Романовича (нині П. Саксаганського), № 5 (1910–11). Фасади ін. чинш. кам’яниць Л. намагався узгодити з автентич. спорудами 16–17 ст. Модернізов. ренесанс. аттиком 1911 завершив будинок на вул. Романовича, № 3. Одна з найбільших і най­оригінальніших споруд Л. житл. призначення — готель «Краківський» (нині будівля Львів. обл. суду на розі вул. Пекарська і площі Соборна; 1912–14), у якому втілені стилізатор. ретроспекції, модні у Львові напередодні 1-ї світової вій­ни. 1912–13 за проектом Л. фірма Е. Жиховича на розі площі Ринок, № 32 і вул. Трибунальська (нині Шевська) спорудила великий будинок з першим у Львові універмагом «Траст». Застосовував транс­фор­мов. форми класич. флорен­тій. Відродження: кам’яниці на вул. М. Коперника, № 14 (1908) і Романовича, № 7 (1910–11). Для фірми Е. Жиховича Л. виконав також проект Австро-Угор. банку (нині філія «Промінвестбанку») на вул. Міцкевича (нині Листопадового чину), № 8 (у стилі неокласицизму, 1912–13). Вірогідно, Л. проектував блок ка­м’яниць у стилі пост­історизму, які звела 1911–12 фірма Я. Зіль­берштейна (нині вул. М. Кривоноса, № 33–35–37). У міжвоєн. період творчість Л. зазнала впливу функціоналізму. 1924–25 з Р. Ле­­ваковсь­ким проектував «Будинок працівників ґміни» Львова (нині вул. Жовківська). 1925–32 спорудив будинок польс. товариства «Сокіл-4» на вул. Личаківська, № 99 (спільно з М. Рибою). Брав участь у реставрації пам’яток львів. архітектури, створював проекти мемор. таблиць. Від 1909 був чл. товариства «Коло польс. архітекторів у Львові».

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2017
Том ЕСУ:
18
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
польський архітектор і графік
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
59051
Вплив статті на популяризацію знань:
42
Бібліографічний опис:

Лужецький Міхал / Ю. О. Бірюльов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-59051.

Luzhetskyi Mikhal / Yu. O. Biriulov // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2017. – Available at: https://esu.com.ua/article-59051.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору