Львівська операція 1920

Визначення і загальна характеристика

ЛЬВІ́ВСЬКА ОПЕРА́ЦІЯ 1920 Проведена 23 липня — 24 серпня у ході польсько-радянської війни 1919–20 частинами рад. Пд.-Зх. фронту (командувач О. Єго­ров, представник реввійськради Й. Ста­лін) з метою розгромити львів. угруповання польс. військ і захопити Львів. Здійснювалася силами 12-ї (командувач Г. Восканов), 14-ї (М. Молкочанов) і 1-ї Кінної (С. Будьонний) армій, які загалом нараховували 56,5 тис. осіб. Їм протистояв польс. Пд.-Зх. (від серпня — Пд.) фронт під командуванням генерала Е. Ридз-Сміґли (від серпня — генерала В. Івашкевича) заг. чисельністю 53,6 тис. осіб. Гол. удару — на Львів — завдавала 1-а Кінна армія, посилена 24-ю, 45-ю і 47-ю стрілец. дивізіями. 12-а армія на­ступала на м. Холм (Польща), 14-а — на Тернопіль–Миколаїв (нині Львів. обл.). Через опір польс. військ побл. м. Радивилів (нині Рівнен. обл.). і Броди (нині Львів. обл.) наказ захопити Львів до 29 липня 1-а Кінна армія не виконала й лише 19 серпня вийшла на його околиці. Після невдалих боїв за Львів 20 серпня 1-у Кінну армію передано до складу Зх. фронту під командуванням М. Тухачевського й спря­мовано на м. Люблін (Польща), однак побл. м. Замостя (нині Люблін. воєводства) її зупинили польс.-укр. частини (відзначилася 6-а Січова стрілец. дивізія під командуванням генерала М. Безручка), внаслідок чого 1-а Кінна армія відступила до м. Володимир-Волинський (нині Волин. обл.). Спроба зайняти Львів силами 14-ї армії, згідно з наказом від 24 серпня, теж закінчилася невдачею. Дже­рела засвідчують, що плани командування Пд.-Зх. фронту під час проведення операції були авантюрними, дисципліна військ низькою, а морально-політ. стан деяких частин незадовільним (після її закінчення за масовий бандитизм 6-у дивізію 1-ї Кінної армії роззброєно і розформовано, за вироком ревтрибуналу армії 144-х кіннотників розстріляно).

Завантажити статтю