Львівський процес ОУН 1936

Визначення і загальна характеристика

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ ПРОЦЕ́С ОУН 1936 — політичний судовий процес, який став продовже­н­ням Варшавського процесу ОУН 1935–36. Від­бувся у травні–липні 1936 над 23-ма чл. ОУН, зокрема над 9-ма чл. Кра­йової екзекутиви ОУН на зх.-укр. землях. Серед під­судних — С. Бандера, К. Зарицька, Л. Макарушка, Р. Мигаль, Б. Під­гайний, Я. Стецько, Р. Шухевич, В. Янів, О. Пашкевич, І. Малюца. Їх захищали укр. адвокати В. Горбовий, В. Загайкевич, К. Паньківський, В. Ста­росольський, С. Шухевич та ін. Під­судних звинувачували у держ. зраді (членство в ОУН) і під­готовці низки терорист. актів (убивств і вибухів), укр. адвокати у своїх ви­ступах наголошували на політ. вмотивованості звинувачень. Член ОУН викори­стали процес для викри­т­тя польс. політики щодо українців. На від­міну від Варшав. процесу ОУН 1935–36, суд до­зволив їм ви­ступати рідною мовою. 27 червня 1936 С. Бандера і Р. Мигаль засудж. до довіч. увʼязне­н­ня, Є. Качмарський, І. Малюца, О. Мащак, Б. Під­гайний і Р. Сеньків — до 15-ти р., ін. — до різних термінів увʼязне­н­ня. Процес сприяв зро­стан­ню популярності ОУН серед укр. населе­н­ня.

Літ.: Мірчук П. Нарис історії Організації Українських Націоналістів. Т. 1. Мюнхен; Лондон; Нью-Йорк, 1968; Сте­пан Бандера: Док. й мат. (1920–1930 рр.). Л., 2006; Мірчук П. Нарис історії ОУН, 1920–1939 роки. К., 2007.

О. Ю. Зайцев

Завантажити статтю