Львівський процес ОУН 1936

Визначення і загальна характеристика

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ ПРОЦЕ́С ОУН 1936 — політичний судовий процес, який став продовженням Варшавського процесу ОУН 1935–36. Відбувся у травні–липні 1936 над 23-ма чл. ОУН, зокрема над 9-ма чл. Крайової екзекутиви ОУН на зх.-укр. землях. Серед підсудних — С. Бандера, К. Зарицька, Л. Макарушка, Р. Мигаль, Б. Підгайний, Я. Стецько, Р. Шухевич, В. Янів, О. Пашкевич, І. Малюца. Їх захищали укр. адвокати В. Горбовий, В. Загайкевич, К. Паньківський, В. Ста­росольський, С. Шухевич та ін. Підсудних звинувачували у держ. зраді (членство в ОУН) і підготовці низки терорист. актів (убивств і вибухів), укр. адвокати у своїх виступах наголошували на політ. вмотивованості звинувачень. Член ОУН використали процес для викриття польс. політики щодо українців. На відміну від Варшав. процесу ОУН 1935–36, суд дозволив їм виступати рідною мовою. 27 червня 1936 С. Бандера і Р. Мигаль засудж. до довіч. ув’язнення, Є. Качмарський, І. Малюца, О. Мащак, Б. Підгайний і Р. Сеньків — до 15-ти р., ін. — до різних термінів ув’язнення. Процес сприяв зростанню популярності ОУН серед укр. населення.

Завантажити статтю