ЛЬВО́ВИЧ Майя Давидівна (23. 04. 1933, Одеса — 13. 07. 2015, Харків) — пере­кладачка, поетеса. Член НСПУ (1984) та СП Білорусі (1996). Закін. Харків. університет (1957). Працювала кор. у харків. видавництві «Прапор». Твор. шлях Л. починала як пере­кладачка, володіла нім., чес., польс., серб., рос., білорус. та мовою їдиш. Поезії писала укр., рос. та білорус. мовами. Більшість її книг, зазви­чай, зʼявлялися від­разу двома мовами — укр. і білорус.: «Цяпельца. Вогник» (Х., 1995), «У зязюльчинім борку. У зозульчинім борку» (К., 2002). Авторка перекл. творів А. Адамовича, Я. Бриля, В. Колесника у вид. «Я — з вогняного села» (1977), Я. Бриля «Світанок, побачений здаля» (1983; усі — Київ), «Жы­вая. Жива» (2008), «Балагола» (2012), «Мелодія щастя» (2014); українською мовою ви­йшла зб. поезій «Земле моя…» (1985; усі — Харків). Л. — витончений майстер слова. Найбільше пере­кладала прозу та поезію (від Янки Купали та М. Бог­дановича до наймолодших сучасників) білорус. авторів.