Людкевич Марія Йосипівна
ЛЮДКЕ́ВИЧ Марія Йосипівна (07. 01. 1948, с. Нижня Липиця Рогатин. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — поетеса, громадська діячка. Член НСПУ (1983). Літ. премії ім. М. Шашкевича та «Благовіст» (обидві — 1997), ім. Лесі Українки (2001), ім. Д. Нитченка (2003), ім. П. Тичини (2008), ім. Ірини Вільде (2010). Орден княгині Ольги 3-го (2006) та 2-го (2019) ступ. Закін. Коломий. пед. училище (Івано-Фр. обл., 1968) і Львів. університет (1974). Працювала журналістом обл. г. «Ленінська молодь» (нині «Молода Галичина»), кер. обл. літ. об’єдн. «Гроно». Від 1991 — ред. г. «Галицьке юнацтво». Від 1995 — керівник обл. літ. студії «Джерельце». Голова комісії з питань підтримки твор. молоді у Львів. товаристві «Рідна школа». 1981 у Києві вийшла перша зб. віршів «Теплі гнізда». Творчості Л. притаманна правдивість і щирість глибоких почуттів, філос. осмислення духов. начал людини, яка дошукується істини та сенсу буття, розкриття психол. стану закоханої людини, мист. погляд на красу природи, заглиблення у внутр. світ людини-творця. Окремі її вірші покладенено на музику, звучать як дит. та ліричні пісні.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Червнева повінь. Л., 1983; Продовження літа. К., 1986; Джмелятко. Л., 1987; К., 2001; На Білій горі. Л., 1990; Старий годинникар. К., 1991; Левеня із міста Лева. К., 1991; Благослови, Маріє. Л., 1995; Коротке літо в раю. Л., 1995; Левцеве товариство з міста Лева. Л., 1997; Кобзар. Л., 1997; Світло й Тінь. Л., 1997; Ностальгія за тим, що не сталося. Л., 1999; Домовик без черевик. Л., 1999; Квіткова пані. К., 2000; Мудрагелія. К., 2000; Мурко-жмурко. К., 2001; Спів пташки на фруктовому дереві. Л., 2002; Срібна тінь сосни. К., 2003; Торбина Усміхненого Котика. Л., 2005; Петрова гора з диким терном. Л., 2007; Квітка, якою тішиться Бог... Л., 2007; А час — як вітер. Л., 2007; Мирославині таємниці. К., 2009; Пізнаємо місто рідне. К., 2010; Сім днів із принцесою Казкарією. К., 2011; Спитати в янгола. К., 2012; Іграшкова абетка. К., 2013.
Рекомендована література
- Баран Є. Люблю, коли пахне довірою // Форма[р]т. 2013. № 1;
- Полинський В. Щоб розказати про себе... // Дзвін. 2013. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
