КОРОЛІ́В-СТАРИ́Й Василь (справж. — Королів Василь Костянтинович; ін. псевд. і крипт.: В. Старий, В. Дикансь­­кий, Хуторянин Старий, В. Дикий, В. К-ьов, В. Д., Подорожний, П-ий, П. Щур, Ю., Amator та ін.; 04(16). 02. 1879, с. Диканька Полтав. пов. Полтав. губ., нині смт Полтав. обл., за ін. даними — с. Ладан Прилуц. пов. Полтав. губ., нині Прилуц. р-ну Черніг. обл. — 11. 12. 1941, містечко Мельнік, нині Чехія) — письмен­ник, пере­кладач. Чоловік Н. Королеви. Закін. Полтав. духовну семінарію (1901), Харків. вет. ін­ститут (1904). Пере­їхав до Києва, спів­­­працював із г. «Рада», «Хлібороб», «Засів». Спів­засн. і дир. видавництва «Час» (1908). Укладав нар. календарі, видавав брошури про до­гляд та лікува­н­ня тварин. 1917–19 — ред. літопису укр. письменства «Книгарь». Один із організаторів видавництв «День» (від 1917), «Від­родже­н­ня», «Сміх». Упорядкував збірник приказок і прислівʼїв «На вся­­кий випадок життя» (1917; спіль­­но з О. Дорошкевичем), зб. «Для дорослих казки та легенди», опо­­ві­да­н­ня «На до­звіл­лі» (обидві — 1918; усі — Київ). 1917 обра­ний чл. УЦР. 1919 у складі дип­­ломат. місії УНР ви­їхав до Праги, де й залишився. Викладав в Укр. с.-г. академії у м. Подєбради (нині Чехія). Пере­клав з англ. мови «Американські оповіда­н­ня» (К., 1918; з біогр. ві­домостями про Е. По, Б. Гарта, Дж. Лондона і Марка Твена); із чес. — зб. «Сло­­вʼянські народні казки» (Прага, 1919), оповіда­н­ня різних авторів «На зеленому острові» (К.; Прага, 1919), оповіда­н­ня І.-Ш. Ба­­ара «Осудовисько» (Берлін; Пра­­га, 1923). Автор ст. «У затінку (світлій памʼяті Марії Загірньої)», «Людина без копії — Борис Грінченко» (обидві — 1928). Залишив спогади про С. Петлюру («Збірник памʼяти Симона Петлюри», Прага, 1930). Створив живописну серію «Природа та побут Закарпа­т­тя», ікони для церков Зх. України, 1931 роз­писав церкву монастиря отців Василіян у с. Імстичеве (нині Іршав. р-ну Закарп. обл.).