КОРОЛЕ́ВА Наталена Андріанівна (псевдонім: Н. Ковалівська-Короліва, Natha­­lie Kowalewska, Н. Чужа; 03. 03. 1888, монастир Сан-Педро-де-Карденья побл. м. Бурґос, Іспа­­нія — 01. 07. 1966, містечко Мельнік, нині Чехія) — письмен­ниця, мис­­те­цтво­знавець, археолог. Дружина В. Короліва-Старого. Виховувалася у монастирі Нотр-Дам де Сіон (Франція). Від 1904 мешкала у Києві, закінчила Ін­ститут шляхетних дівчат (1906), брала уроки музики у М. Лисенка. Згодом у С.-Петербурзі закінчила археологічний ін­ститут (ступінь доктора) та АМ. Ви­ступала на театральних сценах Росії, Франції, Італії. Брала участь в археологічних роз­копках м. Помпеї (Італія), в Єгипті. Пере­буваючи у Києві на поч. 1-ї світової війни, вступила до Червоного хреста. 1919 у складі дипломатичної місії УНР виїхала до Праги, де й залишилася. 

Від 1909 друкувала художні твори та наукові стат­ті у франц. часописах «Revue des poetes», «Revue Augustinienne», «La Croix». Від 1919 під впливом чоловіка писала українською мовою. Авторка збірки оповідань «Во дні они» (Л., 1935; Мюнхен, 1948), «Інакший світ» (Л., 1936), «Подорожній» (Торон­­то, 1953), історичних повістей «Пре­­док» (Л., 1937; К., 1991), «Сон тіні» (Л., 1938; Пряшів, 1966; з життя давнього Єгипту й Риму за часів імператора Адріана), «Quid est veritas?» («Що є істина?», Чікаґо, 1961), автобіо­графічної повісті «Без корі­н­ня» (Л., 1936; 3-є вид. — Клівленд, 1968), збірки «Ле­­генди Старокиївські» (Пра­­га, 1942). У творчості зображувала часи Стародавнього Риму, ран­­ньо­християнської доби, середньовічної Європи та давньої історії України. Пере­клала українською мовою середньовічний кодекс «Наслідува­н­ня Христа» Томи Кемпійсь­­кого (Жовква, 1923). Частина архіву К. зберігається в рукописному від­ділі Ін­ституту літератури НАНУ (Київ).