Королева Наталена Андріанівна

КОРОЛЕ́ВА Наталена Андріанівна (псевд.: Н. Ковалівська-Короліва, Natha­­lie Kowalewska, Н. Чужа; 03. 03. 1888, монастир Сан-Педро-де-Карденья побл. м. Бурґос, Іспа­­нія — 01. 07. 1966, містечко Мельнік, нині Чехія) — письмен­ниця, мис­­те­цтво­знавець, археолог. Дружина В. Короліва-Старого. Виховувалася у монастирі Нотр-Дам де Сіон (Франція). Від 1904 мешкала у Києві, закін. Ін­ститут шля­­хет. дівчат (1906), брала уроки музики у М. Лисенка. Згодом у С.-Петербурзі закін. археол. ін­ститут (ступ. д-ра) та АМ. Ви­ступала на театр. сценах Росії, Франції, Італії. Брала участь в археол. роз­копках м. Помпеї (Італія), в Єгипті. Пере­буваючи у Києві на поч. 1-ї світової війни, вступила до Червоного хреста. 1919 у складі дипломат. місії УНР виїхала до Праги, де й залишилася. Від 1909 друкувала художні твори та наук. стат­ті у франц. часописах «Revue des poetes», «Revue Augustinienne», «La Croix». Від 1919 під впливом чоловіка писала українською мовою. Авторка зб. оповідань «Во дні они» (Л., 1935; Мюнхен, 1948), «Інакший світ» (Л., 1936), «Подорожній» (Торон­­то, 1953), істор. повістей «Пре­­док» (Л., 1937; К., 1991), «Сон тіні» (Л., 1938; Пряшів, 1966; з життя давнього Єгипту й Риму за часів імператора Адріана), «Quid est veritas?» («Що є істина?», Чікаґо, 1961), автобіогр. повісті «Без корі­н­ня» (Л., 1936; 3-є вид. — Клівленд, 1968), зб. «Ле­­генди Старокиївські» (Пра­­га, 1942). У творчості зображувала часи Стародав. Риму, ран­­ньо­християн. доби, середньовіч. Європи та давньої історії Укра­­їни. Пере­клала українською мовою середньовіч. кодекс «Наслідува­н­ня Христа» Томи Кемпійсь­­кого (Жовква, 1923). Частина архі­­ву К. зберігається в рукопис. від­ділі Ін­ституту літ-ри НАНУ (Київ).

Завантажити статтю