Магінська-Слободюк Олександра Іванівна
МАГІ́НСЬКА-СЛОБОДЮ́К Олександра Іванівна (23. 12. 1951, Львів) — художниця декоративної кераміки. Мати Л. Магінського. Член НСХУ (1988). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1977; викл. В. Вуйцик, Т. Драган, В. Овсійчук). Працювала у Львові: від 1970 — у реставрац. майстернях, від 1975 — у Музеї історії релігії та атеїзму; 1984–2004 — співроб. н.-д. сектору при АМ. Основні галузі — художня (пластика малих форм) і монум. кераміка, реставрація. Учасниця обл., всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1977. Персон. — у Львові (1984, 2010), Рівному (1987). Створює декор. рельєфи, тарелі, керам. панно і пласти, мозаїки. Деякі роботи зберігаються у Львів. картин. галереї, МЕХП та Нац. музеї у Львові.
Додаткові відомості
- Основні твори
- керам. панно — «І. Котляревський. “Енеїда”. Пекло» (1977), «Весна» (Палац молоді та юнацтва, 1985), «Геральдичне» (прохідна ВО «Колос», 1988), «Руська бесіда» (Нар. дім, 1989; усі — Львів), «Тернопільський край» (Терноп. краєзн. музей, 1990), триптих «Вертеп» (Нац. заповідник «Замки Тернопілля», м. Збараж Терноп. обл., 1998–2001); декор. скульптури — «Вертеп» (1984), цикл «Феєрії» (2004); керам. таріль «Берегиня» (2010); інтер’єр Львів. академії дизайну (2015).
Рекомендована література
- Легка Т. Цей живий рукотворний світ… // Жовтень. 1985. № 8;
- Паранчак М. Феєрії Лесі Магінської-Слободюк // За вільну Україну. 2003, 25 лют.;
- Леся Магінська-Слободюк. Феєрії. Володимир Магінський. Любомир Магінський. Сакральне мистецтво та реставрація: Буклет. Л.; Збараж, 2003.