Магінський Любомир Володимирович
МАГІ́НСЬКИЙ Любомир Володимирович (27. 01. 1975, Львів) — реставратор. Син О. Магінської-Слободюк і В. Магінського. Член НСХУ (2010). Закін. Львів. АМ (2003; викл. В. Марчак, В. Нестеренко, О. Роюк-Багринівська). Працював від 1999 художникомандиреставратором Держ. істор.-архіт. заповідника у м. Збараж Терноп. обл.; від 2003 — у Нац. музеї у Львові: від 2005 — зав. реставрац. майстерні темпер. малярства н.-д. реставрац. відділу. Учасник мистецьких виставок (від 2001), наук.-практ. конф. з питань збереження та реставрації пам’яток мистецтва. Реставрує станк. і монум. живопис, дерев’яну скульптуру. Серед відреставров. ікон — «Архангел Михаїл з діяннями» (14 ст.), «Св. Микола з житієм» (1580-і рр.), «Спас Нерукотворний» (16 ст.), «Богородиця Одигітрія з похвалою», «Преображення» (обидві — 2-а пол. 16 ст.), «Богоявлення» (1697) і «Євангеліст Марко» (1699) І. Рутковича, «Богородиця з Дитям» (кін. 17 — поч. 18 ст.), «Покрова Пресвятої Богородиці» В. Лусоховського (1865), «Св. Миколай» (19 ст.), «Богородиця з Ісусом» (кін. 19 ст.). Брав участь у реставрації пам’яток із Жовків. іконостаса (1697–99). Відреставров. твори зберігаються у Нац. заповіднику «Замки Тернопілля» (м. Збараж), Нац. музеї, музеї історії релігії та істор. музеї у Львові, церквах Терноп., Івано-Фр. та Львів. обл.
Рекомендована література
- Климчук Г. Реставраційна справа у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького // Галиц. брама. 2006. № 5–6.