ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Магічний реалізм

МАГІ́ЧНИЙ РЕАЛІ́ЗМ – радикальна форма модернізму, неореалізм, у якому поєднуються елементи реального й фантастичного, побутового та міфічного, дійсного, натуралістичного та уявного, таємничого, варварського й цивілізаційного, чуттєвого і раціонального. Термін запровадив мистец­тво­зна­вець Ф. Роо («Nach-Expressionis­­mus. Magischer Realismus» / «Пост­експреонізм. Магічний реалізм», Ляйпциґ, 1925) на означення малярства «нової речевості», коли зображувана дійсність деформувалася, поставала зі зміщеною перспективою. Ця тенденція співвідносилася з тогочас. франц. сюрреалізмом. Поняття вживали також на означення стильової течії в італійському пись­­менстві, теоретично обґрунтовували на сторінках франкомововного ж. «Nove­­cento» (1927–28), в якому друкували твори німецьких, англ., рос., франц., італ. письменників (Ґ. Кайзер, Дж. Джойс, Д.-Г. Лоуренс, Вірджинія Вулф, І. Еренбурґ та ін.), популяризували концепцію Ф. Роо, суголосну поглядам видавця і письменника М. Бонтемпеллі. Означення «магічний» вказувало на другу, приховану, загадкову дійсність, яку варто було віднайти і сполучити з першою, поєднуючи таким чином світ, що розпадається. Поширення поняття в іспанському й латиноамер. письменстві зумовив переклад вид. Ф. Роо, здійснений X. Ортеґою-і-Ґассетом (1927). М. р. був альтернативним класичному реалізму з його намаганням «зобразити життя у формах життя», що змінилося прагненням змальовувати дійсність «не такою, якою її ми бачимо, а такою, якою розуміємо», тобто спростовувалася ідея художньої творчості, що спиралася на візуальний досвід, відбувалася переорієнтація на абстрактні категорії.

У межах М. р. художню творчість розглядають як своєрідну чаклунську здатність письменника «заклясти» довкілля. Першорядне значення він надає специфічному використанню категорії часу задля виявлення його суб’єктивності та відносності, відмовляється від психологічної вмотивованості вчинків людини та детермінованості спільноти, висвітлює складні взаємо­зв’язки нижчої, оманливо позір­ної дійсності і вищої, сутнісної, зображує конкретно окреслений простір, який, однак, не збігається з реал. географічним чи історичним. У творах М. р., де панують зрозумілі втаємниченим, не завжди іррац. закони, відсутні ознаки каузальності, однак наявна життєподібність. Тому вони відрізняються від фентезі. М. р. ще називають міфол. чи символіч. реалізмом, чудовою реальністю, реальністю дива. Він наявний у різних нац. літ-рах, хоча не став визначал. напрямом: «Чевенгур» (1929) та «Котлован» (1930) А. Платонова, «Проклета авлија» («Проклятий двір», 1954) І. Андрича, творчість Ч. Айтматова та ін. М. р. сконцентрований у романах нім. соціально незаангажов. письменників Е. Кройдера («Die Gesellschaft vom Dach­boden» / «Товариство з горища», Гамбурґ, 1946), Елізабет Ланґґессер («Das unaus­lösch­liche Siegel» / «Непоправний карб», Дюссельдорф, 1946), Г. Казака («Die Stadt hinter dem Strom» / «Місто за річкою», Берлін, 1947) та ін., які протистояли впливовій «Групі-47», переосмислювали інтертексти романтизму й експресіонізму. Притаманне їм поет. бачення космосу та люд. світу відповідало складності їх розуміння з позицій логоцентризму, заперечувало тенденції літ-ри «крові та ґрунту» і пролетар. інтернац. мистецтва.

Вияви М. р. спостерігалися й у творах письменника Й. Дена – автора есе «Littérature et Magie» («Література і магія», 1958), в якому обстоювалася думка, що достеменні реалії дива доступні лише духовно багатій особистості. У 1950-і рр. М. р. поширився в малярстві США, відомий як гіперреалізм. Найповніше свої зображально-виражал. можливості він як стильова течія розкрив у латиноамер. літературі, засвідчуючи неперебутність колектив. міфіч. свідомості, яка переосмислюється сучас. свідомістю, протиставляється європ. традиції. Його специфіка розкрита у дослідж. «Сучасна латиноамериканська проза» (1978) Ю. Покальчука. Започатк. у 1920-і рр., М. р. розвинувся у 1950–60-і рр.: «¡Écue-Yamba-O!» («Екуе-Ям-ба-о!», 1933), «El reino de este mundo» («Царство земне», 1949) А. Карпентьєра, «Jubiabá» («Жубіаба», 1935), «Mar Morto» («Мертве море», 1936), «Capitães da Areia» («Капітани піску», 1937) Ж. Амаду, «Hombres de maíz» («Маїсові люди», 1949), т. зв. банан. трилогія «Viento fuerte» («Сильний вітер», 1950), «El papa verde» («Зелений папа», 1954), «Los ojos de los enterrados» («Очі похованих», 1960) М.-А. Астуріаса, «Cien años de soledad» («Сто років самотності», 1967) Ґ. Ґарсіа Маркеса, а також твори X. Рульфо, X.-М. Арґедаса, X. Кортасара, X.-Л. Борхеса. Цей різновид М. р. живився традицією світ. письменства, починаючи з антич. доби («Золотий віслюк» Апулея), розвинутою Ф. Рабле, Дж. Свіфтом, Е.-Т. Гофманном, Е. По, М. Гоголем (його вважають засн. М. р.), М. Салтиковим-Щедріним, М. Булгаковим, Ф. Кафкою, Дж. Джойсом та ін., закоріненою в індіан. фольклор, у досвід іспан. рицар. роману та афр. звичаї. На витончену техніку сучас. наративу з часовими зміщеннями, поліфонічністю, пото­ком свідомості, ремінісценціями новіт. психології, етнології, етнографії, філософії впливають і особливості латиноамер. світосприйняття та гумору, несподів. одивнення. Для такої прози характерні інтертекстуал. зрізи, традиц. сюжети та мотиви: інцест, Едіпів комплекс, потоп, кровна помста, ритуал. убивство, любов. трикутник, одіссея, робінзонада тощо, які видаються життєво достовірними, часто зображуються у буден. умовах. Елементи детективу, невимушеного жарту, ґротеску, абсурду, інтелектуал. гри парадоксами, введені у серйоз. наратив, надавали творам М. р. неповторності. Чимало ознак, які належать М. р., простежуються в укр. «химерній прозі» – повісті «Марко Пекельний» О. Стороженка (О., 1879), романах «Подорож ученого доктора Леонардо та його майбутньої коханки, прекрасної Альчести, по Слобожанській Швайцарії» М. Йогансена (Х., 1930), «Лебедина зграя» (1971) та «Зелені млини» (1976; обидва – Київ) В. Земляка тощо, у творчості Ч. Айтматова, А. та Б. Стругацьких, С. Кінґа та ін., усталюються в просторі постмодернізму, практиці постмодерніст. чуттєвості.

Ю. І. Ковалів

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Магічний реалізм / Ю. І. Ковалів // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-60224

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2017

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

60224

Кількість переглядів цього року:

981

Схожі статті

Камула
Світ-суспільство-культура  | Том 12 | 2012
І. П. Ковальчук, Є. А. Іванов
Азбуковник Української літератури
Світ-суспільство-культура  | Том 1 | 2001
Р. І. Доценко
Маріупольський коледж мистецтв
Світ-суспільство-культура  | Том 19 | 2018
Л. І. Клочко

Нагору