Маїк Ігор Іванович

МА́ЇК Ігор Іванович (07. 10. 1956, Львів) — живописець, монументаліст. Член НСХУ (1995). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1978; викл. Б. Галицький, К. Звіринський, М. Курилич). Від 1980 — художник монум.-живопис. цеху, 1997–99 — заступник директора Львів. худож.-вироб. комбінату. На творчій роботі. Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від 1982. Персон. — у Львові (2004, 2006, 2008, 2010, 2012, 2014, 2016). Основні галузі — станк. і монум. живопис, мозаїка, кераміка. Створює олійні та темперні пейзажі, натюрморти, портрети у реаліст. стилі, мозаїчні панно, вітражі, рельєфи. Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв і Палаці мистецтв, Винників. істор.-краєзн. музеї (Львів. обл.), Олександрів. краєзн. музеї (Кіровогр. обл.).

Тв.: живописне панно — «Розвиток автомобілізму» (1980, львів. автосервіс), скло — «Куточок старого міста» (1982); кераміка — «Дуб М. Шашкевича» (1984), «Місячне затемнення» (1986); живопис — «Львівщина» (1986), «Осінь» (1988), «Наталя» (1994; 2006), «Літо» (1996), «Рідний край» (1998), «Віддзеркалення» (2000), «Галицька Мадонна» (2003), «Над полями» (2004), «Троянди. Чорне і біле», «Соняшники» (обидва — 2007), «Ранок. Вулиця Личаківська» (2008), «Весна» (2009), «Львівське розпяття», «До світла» (обидва — 2010), «Весняні промені» (2012), «Контрасти і нюанси», «Дівчата зі Стецівки» (обидва — 2013), «Десь, колись, в якійсь країні» (2014), «Створення світу» (2015), «Королева Наталя» (2016); керам. композиції — у санаторіях «Карпати», «Електрон» (усі — 1987–94, м. Трускавець Львів. обл.), Палаці культури енергетиків (1987, м. Усть-Ілімськ Іркут. обл.), кінотеатрі «Аврора» (1989, м. Георгіївськ Ставроп. краю; обидва — РФ); вітраж (1989, церква с. Тейсарів Жидачів. р-ну); мозаїчні панно (1995, фасад церкви с. Криниця Микол. р-ну; обидва — Львів. обл.); рельєфи — «Червоний пейзаж», «Провінційне містечко» (обидва — 2002).

Літ.: Ігор Маїк: Каталог персон. виставки. Л., 2004; 2006; 2008; 2010; Керик О. Художник Ігор Маїк, який бачить світ чарівно-рельєфним // Суботня пошта. 2006, 30 листоп.; Коваленко С. Те, що завжди з Ігорем Маїком // Україна і час. 2008, 5 черв.; Холодна В. Полотняні рельєфи Батьківщини // Високий Замок. 2014, 11–13 лип.

Н. М. Захарко

Основні твори

живописне панно — «Розвиток автомобілізму» (1980, львів. автосервіс), скло — «Куточок старого міста» (1982); кераміка — «Дуб М. Шашкевича» (1984), «Місячне затемнення» (1986); живопис — «Львівщина» (1986), «Осінь» (1988), «Наталя» (1994; 2006), «Літо» (1996), «Рідний край» (1998), «Віддзеркалення» (2000), «Галицька Мадонна» (2003), «Над полями» (2004), «Троянди. Чорне і біле», «Соняшники» (обидва — 2007), «Ранок. Вулиця Личаківська» (2008), «Весна» (2009), «Львівське розпяття», «До світла» (обидва — 2010), «Весняні промені» (2012), «Контрасти і нюанси», «Дівчата зі Стецівки» (обидва — 2013), «Десь, колись, в якійсь країні» (2014), «Створення світу» (2015), «Королева Наталя» (2016); керам. композиції — у санаторіях «Карпати», «Електрон» (усі — 1987–94, м. Трускавець Львів. обл.), Палаці культури енергетиків (1987, м. Усть-Ілімськ Іркут. обл.), кінотеатрі «Аврора» (1989, м. Георгіївськ Ставроп. краю; обидва — РФ); вітраж (1989, церква с. Тейсарів Жидачів. р-ну); мозаїчні панно (1995, фасад церкви с. Криниця Микол. р-ну; обидва — Львів. обл.); рельєфи — «Червоний пейзаж», «Провінційне містечко» (обидва — 2002).