МАЙ-ДНІ­ПРО́ВИЧ Дмитро Артемович (справж. — Майборода; 24. 02. 1895, Черкаси — 04. 01. 1930, м. Тирасполь, нині Молдова) — письмен­ник. Член ВУСПП. Після закінче­н­ня 2-клас. школи працював на залізниці, від 1924 — на шахтах Донбасу, від 1928 — спів­роб. г. «Плу­гатарул рошу» (Тирасполь). Писати вірші почав зі шкіл. років. Автор зб. поезій «Залізний тон» (1928) і поеми «Грабарі» (1929). У творчості М.-Д. домінує пролетар. тематика, його вірші про­йняті рев. пафосом. Тема праці, трудівника посідає провід­не місце в його доробкові («Залізна пісня», «Старий шахтар», «Шахтар», «Криворіж­жя», «Майстерня», «Залізо і кров», «Дні­просонце»). Друкувався у ж. «Все­світ», «Гарт», «Зоря», «Культробітник», «Плужанин», «Червоний шлях». Заявив себе також як прозаїк — оповіда­н­ня «Сан­ник», «Вирок», «Зима». У прозі письмен­ник більш суворий і реалістичний, аніж у поезії.