Май-Дніпрович Дмитро Артемович
МАЙ-ДНІПРО́ВИЧ Дмитро Артемович (справж. — Майборода; 24. 02. 1895, Черкаси — 04. 01. 1930, м. Тирасполь, нині Молдова) — письменник. Член ВУСПП. Після закінчення 2-клас. школи працював на залізниці, від 1924 — на шахтах Донбасу, від 1928 — співроб. г. «Плугатарул рошу» (Тирасполь). Писати вірші почав зі шкіл. років. Автор зб. поезій «Залізний тон» (1928) і поеми «Грабарі» (1929). У творчості М.-Д. домінує пролетар. тематика, його вірші пройняті рев. пафосом. Тема праці, трудівника посідає провідне місце в його доробкові («Залізна пісня», «Старий шахтар», «Шахтар», «Криворіжжя», «Майстерня», «Залізо і кров», «Дніпросонце»). Друкувався у ж. «Всесвіт», «Гарт», «Зоря», «Культробітник», «Плужанин», «Червоний шлях». Заявив себе також як прозаїк — оповідання «Санник», «Вирок», «Зима». У прозі письменник більш суворий і реалістичний, аніж у поезії.
Рекомендована література
- Гайний Л. Май-Дніпрович // ЖР. 1930. № 2;
- Комарницький М. Поет-черкащанин Д. Май-Дніпрович // Черкас. правда. 1960, 30 лип.