МА­ЙОРЕ́ЦЬ Анатолій Іванович (09. 07. 1929, с. Семенів Шепетів. округи, нині Білогір. р-ну Хмельн. обл. — 28. 05. 2016, Москва) — радянський і партійний діяч. Державна премія СРСР (1978). Державні нагороди СРСР. Закін. Запоріз. маш.-буд. ін­ститут (1962). Від 1946 навч. у Камʼянець-Поділ. індустр. технікумі (нині Хмельн. обл.), після закінче­н­ня якого 1950 працював механіком на Кизляр. елеватор. базі Грознен. обл. (РФ). Від 1953 — на заводі «Запоріжтранс­форматор», де про­йшов шлях від електромонтера до дир. (1963–65). У 1965–85 — за­ступник міністра, міністр електротех. промисловості СРСР, 1985–89 — міністр енергетики та електрифікації СРСР. Від 1989 — персонал. пенсіонер союз. значе­н­ня. Депутат ВР СРСР 10–11 скликань (1979–89). У 1985 під­писав наказ № 391 (для служб. користува­н­ня) про заборону публікації в ЗМІ ві­домостей про шкідл. вплив енергет. обʼєктів на екол. середовище (дії електромагніт. поля, опроміне­н­ня, за­брудне­н­ня атмо­сфери, водо­ймищ і землі). 26 квітня 1986 першим отримав інформацію про аварію на ЧАЕС, про що вранці доповів голові РМ М. Рижкову. За його доруче­н­ням тоді ж прибув до Чорнобиля й наказав зупинити та аварійно від­ключити 2 енерго­блоки, що несли номінал. навантаже­н­ня (аварійне охолодже­н­ня тривало 70 год.). Входив до складу уряд. комісії (очолював Б. Щербина), яка працювала в піонер. таборі «Казковий» за 20 км від Чорнобиля і керувала, координувала, контролювала роботу мін-в і ві­домств, військ. формувань у зоні ЧАЕС.