Макарушка Любомир Остапович
МАКА́РУШКА Любомир Остапович (12. 08. 1899, с. Сивка-Войнилів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. — 06. 02. 1986, м. Бад-Ґодесберґ, Німеччина) — громадсько-політичний діяч. Син О. Макарушки. Закін. Військ. академію у м. Вінер-Нойштадт (нині Австрія). Служив у австро-угор. армії, від 1918 — в УГА. Актив. учасник укр. студент. руху, від 1922 — перший ген. секр. Центр. союзу укр. студентства. У серед. 1920-х рр. також очолював Групу укр. нац. молоді. 1927 здобув докторат із економіки у Торг. академії у Відні. Був чл. УВО, входив до складу її Крайової команди. Від 1926 — чл., 1927–29 — ген. секр. УНДО (виступав за ідейно-політ. підпорядкування УВО кер-ву УНДО). 1930–35 — посол до сейму Польщі. 1943–44 — майор дивізії «Галичина». Після війни мешкав у Зх. Німеччині. 1948–51 — чл. Виконав. органу Укр. нац. ради; 1951–64 — керівник департаменту для колиш. переміщ. осіб у Банку для біженців у Бонні.