МАКА́РУШКА Остап (09. 08. 1867, м. Яворів, нині Львів. обл. — 21. 11. 1931, Львів) — педагог, мово­знавець, громадський діяч. Батько Л. Ма­карушки. Доктор філософії (1904), дійс. чл. НТШ (1919). Закін. Львів. академ. гімназію та університет. Учителював. Стажувався у Відні та Берліні (1902–03), де слухав лекції ві­домих славістів В. Яґича, К. Їре­чека, В. Вондрака, А. Брю­кнера. Згодом викладав класичні та української мови в Коломий. гімназії (нині Івано-Фр. обл.), Укр. академ. гімназії у Львові (від 1905). Був дир. учител. семінарії Укр. пед. товариства «Рідна школа» (1910–19 та 1922–31). Викладав також в Укр. таєм. університеті у Львові. Автор біо­графії О. Потебні та О. Огоновського, огляд. статей про пере­клади творів давньогрец. і рим. літ-ри українською мовою в часописі «Eos». Сприяв забезпечен­ню гімназ. молоді посіб. з давньогрец. і лат. мов. Під­готував 5 під­руч. для навч. класич. філології в серед. школах та лат.-укр. і грец.-укр. словники. Осн. праці: «Словар українських виразів, пере­нятих з мов туркских», «Омелян Огоновський. Єго житє і діяльність» (обидві — 1895), «Складня причасників в Волинсько-Галицькій літописи», «Короткий огляд руско-україньского письменьства від ХІ до ХVІІІ столі­т­тя» (обидві — 1896), «Житє і значінє Олександра Потебні» (1901). У спів­­авт. з Я. Левицьким пере­клав українською мовою Святе Письмо та ін. церк. книги. Автор одного з перших україномов. посіб. із педагогіки «Науки вихова­н­ня» (1922); здійснив пере­клад «Казок братів Ґрім­мів» (1899).