КОСТО́ПІЛЬСЬКА РІВНИ́НА — слаборозчленована хвиляста рівнина у Рівненській області, із загальним нахилом з пів­дня на пів­ніч. Охоплює межиріч­чя річок Горинь і Случ та їхніх приток Замчиське, Зульня та ін. На Пів­ночі ме­жує з Сарненською акумулятивною рівниною, на Сході (прав­обереж­жя Слу­чі) обмежена виходами на денну поверх­ню порід кри­сталічного фундаменту. Пів­ден­на межа збігаєть­ся з пів­нічною межею пошире­н­ня лесо­вих від­кладів і добре виражена в рельєфі уступом до Волинської ви­сочини. На Заході (лів­обереж­жя Го­рині) плавно пере­ходить у Турійську денудаційну рівнину. Лежить у межах двох гео­структурних елементів Східно-Європейської платформи: УЩ і Во­лино-Подільської плити (її східної окраїни). Кри­сталічний фундамент Волино-Подільської плити поділений роз­лома­ми субмеридіонального про­стяга­н­ня на окремі блоки — сходини, однією з яких і є західний схил Українського щита. К. р. роз­ташований у межах Костопільсько-Сар­ненського тектонічного блоку.

Більша частина рівнини характеризується висотою менше 200 м (максимум 215 м). К. р. складена крейдовими породами, які залягають на протерозойських осадових від­кладах. Для К. р. характерні виходи рифейських базальтів уздовж лінії глибин­ного роз­лому фундаменту пів­нічно-західного–півден­но-східного про­­стяга­н­ня. Форми заляга­н­ня базальтових від­кладів: базальтові потоки (с. Великий Мидськ Костопільського р-ну), пластові тіла зі стовпча­стою структурою (ур­очище Іванова долина). В ур­очищі Іванова долина — геологічний заказник місцевого значе­н­ня «Базальтові стовпи» (по­близу с. Новий Берестовець Костопільського р-ну), що має страти­графічне, петро­графічне, мінералогічне і палеовулканічне значе­н­ня. Базальтові стовпи (висоти 30 м) — одне з найуні­кальніших геологічних утворень в Укра­їні. Роз­мита поверх­ня від­кладів верх­ньої крейди зумовила формува­н­ня своєрідного денудаційно-горбис­того сучасного рельєфу К. р. Окремі крейдові під­вище­н­ня (т. зв. крейдові горби) чергуються з гли­бокими де­пресіями крейдової по­верх­ні та долинами річок. Сучасний еоловий рельєф складений дюнами, піщаними горбами, ку­чугурами неправильної форми і пас­мами, полями роз­віяних пісків. Комплекс плейстоценових від­кладів пред­ставлений пере­важно піс­ка­ми, супісками та су­глинками алю­віальних, флювіогляціальних, еолового, озерних, елювіальних, делювіальних, органоген­них генотипів, які формувалися впродовж нижнього, середнього і верх­нього плейстоцену та го­лоцену. Роз­виваються також процеси карсто­утворе­н­ня. По­близу смт Соснове, сіл Поліське, Білка (усі — Березнівського ра­йону) простежуються не­глибокі (до 1,5–2 м), слабо виражені в рельєфі карстово-суфозійні лійки, утворені в крейдо­вих від­кладах.

Заплави і перші надзаплавні те­раси річок К. р. вкриті гу­стою ме­режею осушувальних ка­налів; функ­ціонують меліоративні системи. На К. р. — велика кількість карʼєрів для видобува­н­ня базальту, крей­ди, пісків, глини тощо. Значну час­тину території зай­має Тучинський військовий полігон. Для рівнини характерна значна залісненість, майже 50 % площі території зайнято мішаними (пере­важно сосновими, бе­резовими, вільховими, подекуди ду­бовими) лісами. У долинах річок — різнотравні луки, болотні угід­дя. Кліматичні умови (середня температура січня –5 °С, липня — +18,2 °С, кількість опадів — 550–600 мм/рік) сприятливі для роз­витку сільського господарства. Ґрунти пере­­важно дерново-підзолисті, дер­нові, болотні, трапляються карбонатні. Роз­винуті землеробство (вирощують картоплю, зернові культури, льон), тварин­ництво, лісогосподарська діяльність. У межах К. р. — міста Костопіль, Бе­резне.