Костопільська рівнина

Визначення і загальна характеристика

КОСТО́ПІЛЬСЬКА РІВНИ́НА — слаборозчленована хвиляста рівнина у Рівненській області, із загальним нахилом з пів­дня на пів­ніч. Охоплює межиріч­чя річок Горинь і Случ та їхніх приток Замчиське, Зульня та ін. На Пн. ме­жує з Сарнен. акумулят. рівниною, на Сх. (прав­обереж­жя Слу­чі) обмежена виходами на денну поверх­ню порід кри­сталіч. фундаменту. Пд. межа збігаєть­ся з пн. межею пошире­н­ня лесо­вих від­кладів і добре виражена в рельєфі уступом до Волин. ви­сочини. На Зх. (лів­обереж­жя Го­рині) плавно пере­ходить у Турій. денудац. рівнину. Лежить у межах 2-х гео­структур. елементів Сх.-Європ. платформи: УЩ і Во­лино-Поділ. плити (її сх. окраїни). Кри­сталіч. фундамент Волино-Поділ. плити поділений роз­лома­ми субмеридіонал. про­стяга­н­ня на окремі блоки — сходини, однією з яких і є зх. схил УЩ. К. р. роз­таш. у межах Костопіл.-Сар­нен. тектон. блоку.

Більша частина рівнини характеризується вис. менше 200 м (макс. 215 м). К. р. складена крейдовими породами, які залягають на протерозой. осадових від­кладах. Для К. р. характерні виходи рифей. базальтів уздовж лінії глибин. роз­лому фундаменту пн.-зх.–пд.-сх. про­­стяга­н­ня. Форми заляга­н­ня базальт. від­кладів: базальт. потоки (с. Великий Мидськ Костопіл. р-ну), пластові тіла зі стовпча­стою структурою (ур­очище Іванова долина). В ур­очищі Іванова долина — геол. заказник місц. значе­н­ня «Базальтові стовпи» (побл. с. Новий Берестовець Костопіл. р-ну), що має стратигр., петрогр., мінералог. і палеовулкан. значе­н­ня. Базальт. стовпи (вис. 30 м) — одне з найуні­кальніших геол. утворень в Укра­їні. Роз­мита поверх­ня від­кладів верх. крейди зумовила формува­н­ня своєрід. денудац.-горбис­того сучас. рельєфу К. р. Окремі крейдові під­вище­н­ня (т. зв. крейдові горби) чергуються з гли­бокими де­пресіями крейдової по­верх­ні та долинами річок. Сучас. еоловий рельєф складений дюнами, піщаними горбами, ку­чугурами неправил. форми і пас­мами, полями роз­віяних пісків. Комплекс плейстоцен. від­кладів пред­ставлений пере­важно піс­ка­ми, супісками та су­глинками алю­віал., флювіогляціал., еолового, озер., елювіал., делювіал., органоген. генотипів, які формувалися впродовж нижнього, серед. і верх. плейстоцену та го­лоцену. Роз­виваються також процеси карсто­утворе­н­ня. Побл. смт Соснове, сіл Поліське, Білка (усі — Березнів. р-ну) простежуються не­глибокі (до 1,5–2 м), слабо виражені в рельєфі карст.-суфозійні лійки, утвор. в крейдо­вих від­кладах.

Заплави і перші надзаплавні те­раси річок К. р. вкриті гу­стою ме­режею осушувал. ка­налів; функ­ціонують меліорат. системи. На К. р. — велика кількість карʼєрів для видобува­н­ня базальту, крей­ди, пісків, глини тощо. Значну час­тину тер. зай­має Тучин. військ. полігон. Для рівнини характерна значна залісненість, майже 50 % пл. тер. зайнято мішаними (пере­важно сосновими, бе­резо­вими, вільховими, подекуди ду­бовими) лісами. У долинах річок — різнотравні луки, болотні угід­дя. Клімат. умови (середня температура січня –5 °С, липня — +18,2 °С, кількість опадів — 550–600 мм/рік) сприятливі для роз­витку с. господарства. Ґрунти пере­­важно дерново-підзолисті, дер­нові, болотні, трапляються карбонатні. Роз­винуті землеробство (вирощують картоплю, зерн. культури, льон), тварин­ництво, лісогосп. діяльність. У межах К. р. — міста Костопіль, Бе­резне.

О. С. Будько, І. П. Ковальчук

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю