Костопіль

КОСТО́ПІЛЬ  — місто Рівненської області, рай­центр. Знаходиться на р. Зам­чиське (притока Горині, бас. Дніпра), за 34 км від обл. центру. Площа 15,99 км². Насел. 30 467 осіб (2001, складає 96,4 % до 1989), переважно українці. Залізнична станція. Засн. 1783 Л. Варцельом у с. Остальці за привілеєм польс. короля Стані­слава-Авґуста Понятовського як містечко з сучас. назвою. Великі та Малі Остальці, які перебували у власності князів Заславських, згадуються в реєстрах 1648–58. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Костопіл. міщани займалися лимарством, чинбарством, бон­дарством, ткацтвом, деревооб­робленням. За 2-м поділом Поль­щі 1793 К. відійшов до Рос. імпе­рії. Спочатку входив до Рівнен. округу Ізяслав. намісництва, від 1797 — до Рівнен. пов. Волин. губ. 1798 тут було 30 дворів, мешкало 248 осіб. Розвитку К. сприяло прокладення залізниці Рівне–Сарни–Лунинець. Від 1885 — центр волості. 1860 меш­кало 304, 1897 — 1708 (понад 1 тис. — євреї) осіб. 1898 відкрито церк.-парафіял. школу, 1902 — двокласне нар. училище. З початком 1-ї світової вій­ни К. опинився у прифронт. смузі. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1921 (за Ризь­ким договором) — у складі Поль­щі. На поч. 1920-х рр. — 417 будинків, 2990 жит. Від 1925 — повіт. центр. 1927 створ. осередки товариства «Просвіта» і «Союзу укра­їнок». Від 1939 — місто УРСР. Від 1 липня 1941 до 14 січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До 1943 нацисти знищили майже всіх євреїв К. Загалом жертвами нім. окупац. влади стали 7958 осіб. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Костопільці зазнали комуніст. репресій. 1945–57 у місті функціонувало пед. училище. 1939 мешкало бл. 7,2 тис., 1959 — 11,8 тис., 1979 — 22,8 тис. осіб. Нині працюють підприємства: Костопільский завод скловиробів, комбінат буд. матеріалів, «Укрпромбудбазальт», маргарин., прод­товарів, фанер. заводи, мебл. ф-ка «Волинь», «Свис­пан Лімітед», «Дизайн», «Кордео» (усі — з виготовлення деревини та виробів з неї). У К. — 8 заг.-осв. шкіл, зокрема г-зія, навч.-вихов. об’єдн., шко­ла-комплекс, буд.-технол. технікум Нац. університету водного господарства, філія Рівнен. мед. коледжу, Будинок школярів та юнацтва, центр інтелект. розвит­ку «Су­зір’я», центр тех. творчос­ті і ком­п’ютер. технологій, ДЮСШ «Олім­пієць»; міський клуб, рай. Будинок культури, центр. рай. б-ка, рай. бібліотека для дітей і юнацтва, Костопільський крає­знав­чий музей, дит. школа мистецтв; центр. рай. лікарня, стоматол. поліклініка, обл. протитуберкульоз. санаторій; відділ. 8-ми бан­ків. Виходить рай. г. «Віче Костопільщини» (до 2007 — «Вічеве слово»). Нар. аматор. колективи: ансамбль танцю «Веселка», духовий оркестр, оркестр нар. інструментів, хор. ка­пела, гурт «Нивка», вокал. ансамбль «Купа­ва», вокал. гурт «Тризуб»; зразк. аматор. колективи: ансамбль тан­цю «Веселоч­ка», фольклор. ансамбль «Журавка». Діють реліг. гро­мади УПЦ КП (3), УПЦ МП (2), УАПЦ, РКЦ, християн віри євангельської (2), євангел. християн-баптистів, свідків Єгови, адвентистів сьомо­го дня, юдеїв. Па­м’ятка архітектури — церква Олександра Невського (1893). Встановлено пам’ят­ники Т. Шевченку, воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — біолог В. Мельник, акушер-гінеколог А. Сенчук; пу­бліцист С. Козак; диктор, засл. арт. України С. Ганська.

Рекомендована література

1. Велесик П. Я. Костопіль: Крає­зн. нарис. Л., 1983.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю